Кіно

«КІНО́»  — журнал. Виходив 1925–33 як орган Всеукр. фотокіноупр. українською мовою щомісячно, від 1927 — двічі на місяць у Харкові (1925–26, 1932–33) і Києві (1926–31). Від кін. 1930 видавали Держ. видавн. об’єдн. України і видавництво «Література і мистецтво». Наклад 2–8 тис. прим. (найбільший 1928, № 6 — 15 500 прим.). Уміщував інформацію та аналіт. статті про розвиток, досягнення, проблеми укр. і світ. кінематографа. Редакц. політика спрямовувалася на здійснення українізації у кіносправі, виборювання можливості співпраці України в галузі кіно із закордон. ринками, викриття дискримінац. заходів керів. установ, бюрократії, формалізму у ставленні до творчості вітчизн. митців. Рубрики: «Темп країни — темп кіна», «На наших кінофабриках», «По кінофабриках світу», «Технічний вісник», «Наші фільми за кордоном», «Наша робота», «На тисячах метрів», «Кіно-трибуна». Видавали додаток «Лібрето фільмів» і бібліотеку журналу, в якій вийшли кн. «Кіно й сценарій» Е. Дюпона (перекл. з нім.), «Сценарій» Гео Шкурупія, «Альбом українського кіно». Публікував матеріали провід. діячів культури, зокрема Г. Авенаріуса, М. Бажана (гол. ред.), Ежена Деслава, Г. Епіка, В. Кричевського, П. Нечеси, В. Поліщука, Л. Скрипника, Гео Шкурупія, М. Яновського. Мав кореспондентів у Нью-Йорку, Парижі, Берліні, Відні. Надходив у б-ки Лондона, Парижа, Праги, Берліна. Через актив. протест проти централізації керівництва укр. кіноіндустрії в Москві, редакц. політику журналу наприкінці 1930 було змінено, від 1931 виходив нерегулярно, 1933 — закрито. 1998 зроблено спробу відновити вихід «К.», але через брак коштів побачили світ лише два випуски.

Завантажити статтю