Морговський Антон Феліксович

Визначення і загальна характеристика

МОРГО́ВСЬКИЙ Антон Феліксович (14. 07. 1957, смт Першотравенськ Баранів. р-ну Житомир. обл. — 29. 12. 2001, Івано-Франківськ, похов. у Першотравенську) — прозаїк. Член НСПУ (1983), АУП (1997). Закін. Київський університет (1979). Учителював, був на журналіст. роботі. Від 1987 проживав на Івано-Франківщині (м. Яремче, від 1997 — Івано-Франківськ). Дебютував 1980 повістю «І тоді я при­йду…» у ж. «Дні­про», через 2 р. у Києві ви­йшла його перша книга повістей під тією ж на­звою. Окремими вид. ви­йшли кн. оповідань «Свято білої сорочки» (К., 1989), польс. мовою нарис «Феномен Кашпіровського» (Лодзь, 1990; у серед. 1980-х рр. М. був референтом А. Кашпіровського), романи «Фіфті-фіфті» (1997), «Аве, Маріє, аве!» (2002), «Ви­бране» (2018; усі — Івано-Франківськ). М. — пред­ставник репортажно-іроніч. складової неомодер. дискурсу укр. літ-ри, його романи тяжіють до ущільнено-образ. оповід­альності. Осн. тема творів — морал.-етична. Він тонкий психолог і знавець людської душі. Його проза жорстка, моментами жорстока й від­разлива. Інколи видається цинічним, особливо, коли говорить про стосунки чоловіка і жінки.

Літ.: Остан­нє інтервʼю Антона Морговського (запита­н­ня Євгена Барана) // Кальміюс. 2002. Ч. 1–2; Баран Є. Не встигаю вимовити слово // Форма[р]т. 2002. Вип. 6; Його ж. «Антон Морговський: прожити (пере­бути) час життя» // Кальміюс. 2004. Ч. 1; Тебешевська-Качак Т. «Инший»: модель сучасної екзи­стенційної прози // Там само.

Є. М. Баран

Завантажити статтю