Моренець Володимир Пилипович
МО́РЕНЕЦЬ Володимир Пилипович (09. 06. 1953, Київ — 28. 06. 2021, там само) — літературознавець, критик, перекладач. Син П. Моренця. Доктор філологічних наук (1994), професор (2001). Заслужений діяч науки і техніки України (2015). Державна премія України ім. Т. Шевченка (1996), премія ж. «Сучасність» (1993). Член НСПУ (1983), один з ініціаторів створення й чл. АУП (1996; віце-президент — 1997–2004). Закін. Київський університет (1975), у 1973–74 як полоніст за обміном навч. у Варшав. університеті. Працював літ. ред. ж. «Економіка Радянської України» (1977–82); н. с. Інституту літ-ри НАНУ (1982–96; обидва — Київ); від 1996 — завідувач кафедри літературознавства, від 1999 — декан маґістеріуму, 2003–15 — віце-президент із наук. студій, від 2011 — 1-й віце-президент, у 2014 — в. о. президента Нац. університету «Києво-Могилян. академія». Викладав укр. літературу в Оттав. університеті (1990), досліджував літ. архіви та організацію Ph.D. програм у Колумбій. університеті (США, 1999, 2007–08). Дебютував як літ. критик 1974. Автор літературозн. та крит. праць, низки публікацій у періодиці, проблемно-огляд. студій укр. поезії у колектив. монографіях «Бій ішов святий і правий» (1985), «Діалектика художнього пошуку» (1989), «Tertium non datur» (2014). Автор ґрунт. статей про укр. митців (зокрема М. Вороного, В. Симоненка, Л. Талалая, М. Вінграновського, Т. Федюка, Д. Павличка, А. Бортняка, В. Герасим’юка, М. Самійленка), літ.-мист. групи і течії (Праз. школу та Нью-Йорк. групу поетів, Київ. школу поезії, укр. авангард тощо). Наук.-крит. працям М. притаманні аналітичність суджень, особлива увага до естет. та морально-етич. природи й специфіки худож. (переважно поет.) явищ, індивід. стиль викладу. З багатьма огляд. та портрет. розділами М. виступив у кн. «Історія української літератури. ХХ ст.» у 2-х т. (1993–95), був співред. її 2-го вид. (1998). У твор. доробку має художні перекл. з польс. літ-ри та гуманітар. думки 20 ст., зокрема фундам. працю А. Валіцького «В полоні консервативної утопії» (1998). Наук. ред. й упорядник колектив. праці «Людина в Часі: (філос. аспекти укр. літ-ри ХХ–ХХІ ст.)» (ч. 1–2, 2010–11), а також ініціатор і наук. ред. вид. «Філософія літератури» І. Фізера (2012). Усі зазнач. книги видані у Києві.
Додаткові відомості
- Основні праці
- Джерела поетики Константи Ільдефонса Галчинського. 1986; На відстані серця: Літ.-крит. нариси, есе. 1986; Борис Олійник: Нарис творчості. 1987; Володимир Сосюра: Нарис життя і творчості. 1990; Національні шляхи поетичного модерну першої половини ХХ ст.: Україна і Польща. 2002; Оксиморон: Літературозн. статті, дослідж., есеї. 2010 (усі — Київ).
Рекомендована література
- Володимир Пилипович Моренець: Біобібліогр. покажч. 2003;
- Слово, яке тебе обирає: Зб. на пошану проф. В. Моренця. 2013 (обидва — Київ).