Мореплавання Безпека

МОРЕПЛА́ВА­Н­НЯ Без­пека Поверх­ню моря використовують для судноплавства, вилову риби та море­продуктів, добува­н­ня корис. копалин та ін. видів діяльності. Упр. екс­плуатацією моря — складний багатоплан. процес, одне з осн. місць у ньому за­ймає пере­міще­н­ня людей та вантажів з місця від­правле­н­ня до місця при­значе­н­ня. Без­печне упр. роботою на морі роз­глядають у кількох аспектах — наук., технол., тех., ергономіч., екон., соц. і юридичному. Наук. аспект домінує під час ви­вче­н­ня та роз­робле­н­ня нац. і між­нар. нормативів на маневрені властивості обʼєктів упр., технології викона­н­ня процесів екс­плуатації мор. обʼєктів і пере­вірки їхньої від­повід­ності проект. характеристикам, а також гід­ро­метеорол. умовам плава­н­ня та ін. чин­никам, повʼязаним із планува­н­ням та узгодже­н­ням процесу руху. Технол. аспект пере­важає, коли аналізують дотрима­н­ня технології викона­н­ня робіт під час здійсне­н­ня вироб. процесів, оскільки навіть ретельно роз­роб­лені технол. нормативи на всі етапи процесу викори­ста­н­ня судна чи ін. плавзасобу, порт. споруди, через кон­структивні недоліки, поруше­н­ня технол. вимог, недо­стат. контроль над процесом з боку екіпажу чи служб, що екс­плуатують мор. обʼєкт, як правило, призводять до аварій. ситуацій. Тех. аспект упр. повинен забезпечувати без­від­мовну роботу всіх судн. тех. засобів. Екон. чин­ник упр. чи екс­плуатації обʼєк­тів до­зволяє зробити вибір оптимал. параметрів технол. процесу чи руху судна від вантажовід­правника до вантажоодержувача з урахува­н­ням характеристик судна, зовн. впливів і можливих обмежень. Ергономіч. аспект забезпечує роз­поділ функцій та умов участі в упр. між людиною і тех. засобами, спрямов. на оптимізацію технол. режимів чи маневрува­н­ня. Соц. чин­ник упр. ви­значає необхідність викори­ста­н­ня водного простору як транс­порт. артерії для екологічно без­печ. викона­н­ня технол. процесів та руху судна під час пере­везе­н­ня. Юрид. аспект спрямов. на виявле­н­ня причин виникне­н­ня аварій. ситуацій та роз­робле­н­ня від­повід. норматив. документації, що попереджує їх. У сукупності на­звані вище аспекти формують вимоги до кон­структив. особливостей і характеристик технол. процесу та судна. Під час ви­вче­н­ня процесу руху використовують систем. під­хід, що враховує низку взаємоповʼязаних факторів: системно-елементний, що утворює елементну базу системи; системно-структурний — роз­криває внутр. організацію системи та спосіб взаємодії утворювал. її елементів; системно-функціональний — ви­значає функціонал. при­значе­н­ня системи й утворе­н­ня її елементів; системно-комунікаційний — від­ображає взаємні звʼязки як всередині системи, так і з іншими, що знаходяться на різних рівнях ієрархії; системно-інтеграційний — роз­криває механізми роз­витку, вдосконале­н­ня структури та збереже­н­ня властивостей; системно-історичний — описує, як виникла система, які етапи вона проходила у своєму роз­витку та які пер­спективи її подальшого удосконале­н­ня. Залежно від характеру події роз­різняють навігац. і мор. аварійність. Навігац. аварія від­бувається через неправил. керува­н­ня рухом судна під час шторму, в умовах обмеженої видимості та плава­н­ня в льодах; грубої помилки судноводія або лоцмана під час маневрува­н­ня в р-нах інтенсив. судноплавства й обмежених умовах; зі­ткне­н­ня з неві­домими предметами, неправил. маневрува­н­ня на обмеженому просторі (в порту, р-нах якір. стоянок, на рейді). Морехідна аварія від­бувається через втрату остійності при зміщен­ні вантажів, їх самоза­йма­н­ня та вибух, поруше­н­ня водоне­проникності корпусу й від­мову тех. засобів пере­сува­н­ня й управлі­н­ня. Під час роз­гляду тих чи ін. ситуацій із М. б. часто використовують узагальнені поня­т­тя «людський фактор» і «правила доброї морської практики». Такі поня­т­тя за­стосовують для заг. характеристики явищ, але вони не допомагають встановити конкретну причину події. Для її аналізу необхідні результати опису аварії, що, за­звичай, містяться лише в матеріалах роз­слідува­н­ня компетент. органів і висновках екс­пертів. З появою мор. карт осн. навігац. приладами були: секундомір, хронометр, сек­стант, пеленгатор. Судноводій вручну графічно прокладав без­печ. план. шлях на карті й складав таблицю шлях. точок. Контроль за проходже­н­ням за­даним маршрутом здійснювали, ви­значаючи місце за небес. світилами та береговими орієнтирами за допомогою хронометра, сек­станта й пеленгатора. Після вина­йде­н­ня й за­стосува­н­ня високоточ. супутник. систем неперерв. дії робота судноводія сут­тєво змінилася — планува­н­ня координат за­даного шляху й контроль руху виконують на екрані монітора електрон. засобами. Однак це потребує створе­н­ня систем під­тримки прийня­т­тя рішень у режимі реал. часу для під­вище­н­ня точності ви­значе­н­ня місця та оператив. пере­планува­н­ня шляху й автомат. конт­ролю бічного зсуву від план. траєкторії. З урахува­н­ням сучас. стану судноводі­н­ня можна за­пропонувати такі системи під­тримки прийня­т­тя рішень (СППР) під час маневрува­н­ня, що акумулюють інформацію у ви­гляді, готовому для упр. рухом: система роз­рахунку характеристик гальмува­н­ня та керованості й пред­ставле­н­ня параметрів у ви­гляді таблиці, зручної для компʼютер. обробле­н­ня; пере­рахунку маневр. характеристик на мілково­д­дя; формува­н­ня плану пере­ходу у ви­гляді шлях. точок, курсів для пере­ходу з однієї точки в іншу та від­станей між ними; планува­н­ня пере­ходу у ви­гляді матриць траєктор. точок прямо- і криволіній. від­різків шляху, враховуючи координати точок початку й закінче­н­ня циркуляції; пере­рахунку координат супутник. антени судна на центр його ваги; високоточ. ви­значе­н­ня вірогід. ширини бічного зсуву та від­хиле­н­ня від план. траєкторії при прямо- та криволіній. русі; попередже­н­ня посадки судна на мілину; вибору без­печ. швидкості за умовами плава­н­ня, вектора упр., маневру при надмір. на­ближен­ні при роз­ходжен­ні та попередже­н­ня про небезпечне й аварійне на­ближе­н­ня й рекомендацій з маневрува­н­ня для його уникне­н­ня тощо. Впровадже­н­ня в практику роботи суден СППР до­зволить створити систему гарантов. без­пеки упр. рухом. Нині роз­робле­н­ня навігац. при­строїв в Україні неможливе через від­сутність від­повід. вироб. бази.

Завантажити статтю