Морковін Михайло Васильович

МОРКО́ВІН Михайло Васильович (14. 12. 1920, с. Іщеїно, нині Липец. обл., РФ — 14. 12. 1989, Москва) — військовик. Генерал-лейтенант (1984). Герой Радянського Союзу (1943). Учасник 2-ї світової вій­ни. Державні та бойові нагороди СРСР. Закін. Лебедян. пед. (Липец. обл., 1939) і Черніг. військ.-інж (1941) училища, Військ.-інж. академію (Москва, 1950) та Військ. академію Ген­штабу (1959). В армії від 1939, на фронті від 1941. Відзначився у вересні 1943 як командир 616-го окремого сапер. батальйону 337-ї стрілец. дивізії під час форсування Дніпра побл. с. Зарубинці (Пе­реяслав-Хмельн. р-ну Київ. обл., нині затоплене Канів. водосховищем). Після вій­ни продовжив службу в армії, зокрема від 1968 — заступник нач.–гол. інж., від 1971 — нач. 9-го Центр. упр. МО СРСР (опікувався звденням спец. об’єктів). Від 1987 — у відставці. Мешкав у Москві. У с. Красне (Липец. обл.) встановлено барельєф М.

Рекомендована література

1. Глуховский С. Д. Золотая Звезда. Москва, 1954;
   Google Scholar Internet
2. Дорогой славы и бес­смертия. Воронеж, 1966;
   Google Scholar Internet
3. Пути-дороги: Сб. воспоминаний ветеранов 337-й стрелк. дивизии. Грозный, 1984.
   Google Scholar Internet

Завантажити статтю