Моровійськ
МОРОВІ́ЙСЬК — поселення. Знаходилося на правому березі р. Десна (притока Дніпра), в її нижній течії, побл. пд. кордонів Черніг. землі, за 60 км на Пн. від Києва (нині тер. с. Морівськ Козелец. р-ну Черніг. обл.). Перша літописна згадка — 1139, коли під його стінами було укладено мир між черніг. князем Всеволодом Ольговичем та великим князем київ. Ярополком Володимировичем. У подальшому зустрічається на сторінках літописів під 1152, 1155, 1160, 1176 при описах князів. земель, під 1159 — при переліку міст вотчини черніг. князів. Розвідкові розкопки провів 1973 В. Коваленко. Городище М. розташ. у пд. частині с. Морівськ, на високому крутому мисі корін. тераси правого берега Десни (225 × 190 м). Щільно забудоване; залишки укріплень слабо простежуються з напіл. боку. За описами О. Шафонського (серед. 18 ст.) та О. Попка (серед. 20 ст.), городище поділялося валом і ровом на дитинець й окол. град (заг. пл. понад 4 га). Виникло наприкінці 9 — на поч. 10 ст. на місці городища роменської культури, яке загинуло під час пожежі. Потужність культур. шару — 1,0–1,25 м. Із зх. та пн. боків до городища прилягає відкритий посад (бл. 10 га). За ним — курган. могильник, від якого збереглися 2 насипи. Наприкінці 19 ст. один курган із трупоспаленням на місці розкопав В. Беренштам.
Рекомендована література
- Полное собрание русских летописей. Т. 2. Москва; Ленинград, 1962;
- Коваленко В. П. Исследования летописных городов в Нижнем Подесенье // Археол. открытия 1983 г. Москва, 1985.
Завантажити статтю
