Молібденові руди
МОЛІБДЕ́НОВІ РУ́ДИ — природні мінеральні утворення, що містять молібден у кількостях, при яких технічно можливо й економічно доцільно його вилучення сучасними методами виробництва. У рудах молібден присутній переважно в 4- і 6-валент. формах. Гол. рудний мінерал — молібденіт. Молібдошеєліт (зейригіт) — Ca(W, Mo)О4 — містить від 1 до 16 % Мо. Велику групу молібден. мінералів утворюють природні молібдати, хім. склад яких виражений формулою RMoО4, де R — переважно Ca, Fe, Cu, Pb, Bi, U4+, (UO2)2+ (іноді присутні домішки W, As, Sb, P). У М. р. у різних співвідношеннях з молібденом знаходяться Cu, W, S (пірит), у меншій мірі — Bi, Be, Sn, Ag, Au; крім того, в молібденіті постійно присутній Re. Розрізняють такі М. р.: мідно-молібденові, монометальні молібденові — з амфібол-біотит. гранітами, гранодіоритами, граносієнітами; вольфрам-молібденові — з лейкократовими сублуж. гранітами. Серед. вміст Мо в рудах великих родовищ 0,06–0,2 %, дрібних — 0,3–1 %. Як супут. компонент Мо вилучають з ін. руд при вмісті в них Мо від 0,005 % і вище. М. р. екзоген. походження відомі у вугіллі, вуглисто-глинисто-кременистих сланцях, а також у твердих нафтобітумах. Тут Мо тісно пов’язаний з органіч. речовиною і, зазвичай, асоціює з V, U, Ge, Re, рідкісноземел. елементами. Вміст Мо в таких рудах — тисячні та соті частки відсотка. М. р. екзоген. походження нині мало залучають до експлуатації, їх оцінюють як резервні. 90 % світ. видобутку М. р. припадає на родовища пром. типу, що представлені штокверками кварцово-молібденіт. і кварцово-халькопірит. руд. Родовища М. р. є на Пн. Кавказі (Тирниаузьке), у пд. частині Краснояр. краю (Сорське; обидва — РФ), в Казахстані (Коунрадське, Коктенкольське), США (Клаймакс, Гендерсон і ін.), Канаді (Ендако), Чилі (Чукікамата і ін.), Мексиці, Китаї, Австралії та ін. У пн.-зх. і центр. частинах УЩ виявлена велика кількість рудопроявів молібдену, що відповідають мідно-молібден., молібден., вольфрам-молібден. рудним формаціям. Найперспективнішою є Устинів. площа Пержан. рудного поля.