Морозова Ольга Юріївна
МОРО́ЗОВА Ольга Юріївна (29. 04. 1972, Київ) — живописець. Дочка Ніни та Юрія Морозових. Член НСХУ (2000). Закін. Академію образотвор. мистецтва та архітектури (Київ, 1998; майстерня В. Забашти). На творчій роботі; 2013–17 — викладач Київ. дит. школи мистецтв № 6; 2017–18 — викладач кафедри образотвор. мистецтва Інституту мистецтв Київ. університету ім. Б. Грінченка. Основні галузі — станк. і монум. живопис. Від 1992 — учасниця всеукр., зарубіж. худож. виставок. Персон. — у Києві (1997, 1999, 2000, 2004, 2009–11, 2014–18), Празі (2001). Основою її влас. стилю став укр. експресіонізм, де формал. рушієм живопису є чиста кольор. пляма та контур. Для творчості М. притаманні поетичність, романтизм і внутр. динамізм, лірич. настрій, створений сугестив. силою чистого кольору. Створює переважно міські пейзажі, абстракції. Деякі роботи зберігаються у Нац. заповіднику «Софія Київська».
Тв.: «Рідний мій Київ», «Скоро зима», «Володю, все буде гаразд», «Безхмарні дні», «На вагах тиші», «Монолог жінки» (усі — 1998), «Монолог чоловіка», «Денні сутінки. Листопад. Амстердам», «Доброго вечора, Венеціє» (усі — 1999), «Ніч перед Різдвом» (2001), «Час поетів» (2003), «Навіяне розповіддю фронтовика», «Українська весна 2014 року» (обидва — 2014), диптих «Без назви» (2016–17), «Рідний мій Київ» (2018); серії картин-сувоїв «Одяг Землі» (2017), «Сходи Києва» (2018).
Літ.: Микитенко О. Барви міста, що відроджують душу до життя // Столиця. 2000, 11 листоп.; Ламонова О. Парадокси рівнодення // Київ. відомості. 2002, 18 листоп.
Д. М. Корсунь
Основні твори
«Рідний мій Київ», «Скоро зима», «Володю, все буде гаразд», «Безхмарні дні», «На вагах тиші», «Монолог жінки» (усі – 1998), «Монолог чоловіка», «Денні сутінки. Листопад. Амстердам», «Доброго вечора, Венеціє» (усі – 1999), «Ніч перед Різдвом» (2001), «Час поетів» (2003), «Навіяне розповіддю фронтовика», «Українська весна 2014 року» (обидва – 2014), диптих «Без назви» (2016–17), «Рідний мій Київ» (2018); серії картин-сувоїв «Одяг Землі» (2017), «Сходи Києва» (2018).
Рекомендована література
- Микитенко О. Барви міста, що відроджують душу до життя // Столиця. 2000, 11 листоп.;
- Ламонова О. Парадокси рівнодення // Київ. відомості. 2002, 18 листоп.