Мостище

Визначення і загальна характеристика

МОСТИ́ЩЕ (1929–2016 — Петрівське) — село Козелецького району Чернігівської області. М. знаходиться на р. Трубіж (притока Дніпра), за 89 км від обл. центру, 18 км від райцентру та 12 км від залізнич. ст. Заворичі. Площа 3,105 км². За переписом насел. 2001, у М. проживали 743 особи; станом на 2017 — 517 осіб; переважно українці. Досліджено поселення Мостище І (на пд.-зх. околиці), Мостище ІІ (за 200 м на Пд. від села; обидва — 2–1 тис. до н. е.), Межа (за 1,5 км на Пн. Сх. від села, 11–13 ст.). М. відоме від серед. 17 ст. 1648–1782 землі села входили до складу Басан. сотні Переяслав. полку. Після Переяслав. ради 1654 — під владою Моск. царства (від 1721 — Рос. імперія). 1781–96 — у складі Київ. намісництва; 1796–1802 — Малорос., 1802–1925 — Черніг. губ.; 1781–1923 — Козелец. пов. У 19 — на поч. 20 ст. — волос. центр. 1859 був 121 двір, мешкали 930 осіб; 1885 — відповідно 162 і 1105. У 1876 відкрито нар. сільс. училище. В остан. чв. 19 ст. працювали винокур. завод, суконна ф-ка та 3 вітряних млини. За Всерос. переписом 1897, проживала 1531 особа. Під час воєн. дій 1918–20 влада неодноразово змінювалася. 1923–30 — у складі Ніжин. округи; від 1923 — Черніг. обл. 1929 село перейменовано на честь рад. парт. діяча Г. Петровського (2016 істор. назву повернуто). Жит. потерпали від голодомору 1932–33 (кількість встановлених жертв — 156 осіб), зазнали сталін. репресій. Від вересня 1941 до вересня 1943 — під нім.-фашист. окупацією. На фронтах 2-ї світової вій­ни воювали 340 воїнів-земляків, із них 167 загинули (встановлено обеліск Слави). Є брат. могила воїнів, які загинули в боях за визволення села (споруджено па­м’ятник). 1972 проживали 1647 осіб. Нині працюють 3 фермер. господарства та с.-г. підприємство «Агроленд». У М. — заг.-осв. школа, дитсадок; Будинок культури, б-ка; амбулаторія заг. практики сімей. медицини, реабілітац. центр «Емуна». Пам’ятка архітектури нац. значення — комплекс Михайлів. церкви (храм, дзвіниця, огорожа з вежами, 1782–90, 1852; нині належить громаді УПЦ МП). Храм цегляний, хрещатий у плані, із напівкруглою апсидою та кутовими камерами, що за висотою дорівнюють осн. об’єму, завдяки чому вся споруда виглядає кубічною з невеликими ризалітами в центрі кожного фасаду. Ризаліти оброблені монум. ускладненої форми портиками з фронтонами на чотирьох парних невисоких колонах дорич. ордера. Храм однобаневий, завершений куполом на циліндрич. барабані. Наріжні приміщення завершені декор. метал. главками. Стіни кутових об’ємів рустовані, декоровані нішами різної конфігурації. В інтер’єрі яскраво виражений підкупол. простір. Дзвіниця двоярусна. На давніх мурах зберег­лася башта (раніше башти були на кожному з кутів). Серед видат. уродженців — агрохімік, чл.-кор. НАНУ П. Дмитренко та театро­знавець, актор О. Корнієнко. 1846 в М. побував Т. Шевченко. На думку дослідників, в основу частини сюжету його повісті «Княгиня» покладено події, що відбувалися тут у серед. 18 ст. У лісі на Пд. від села росте дуб (т. зв. Маврійський), під яким, за нар. переказами, Т. Шевченко зупинявся й писав вірші.

Фотоілюстрації

×

❮ ❯

Завантажити статтю