Морозівка

МОРО́ЗІВКА – село Міловського району Луганської області. Морозів. сільс. рада (підпорядк. села Зоринівка та Шелестівка) на Пн. межує з Микіл. сільс. радою Мілов. р-ну (див. Микільське), на Сх. — з Чертков. р-ном Ростов. обл. (РФ). М. знаходиться на р. Комишна (притока Полної, бас. Сіверського Дінця), за 25 км від райцентру та 10 км від залізнич. ст. Зоринівка. Пл. 5,12 км². За переписом насел. 2001, проживали 994 особи; 2019 — 758 осіб; переважно українці. Засн. у 17 ст. За нар. переказами, першим поселенцем був козак Мороз. 1770 у Морозів. громаді нараховувалося понад 7 тис. осіб. У 19 — на поч. 20 ст. — слобода Старобіл. пов. Харків. губ. 1820 збудовано церкву святителів Василя Великого, Григорія Богослова та Іоанна Златоуста (у 1930-х рр. більшовики перетворили її на склад; нині Свято-Введен. храм). 1872 прокладено гілку Воронеж–Ростов-на-Дону Пд.-Сх. залізниці, що стимулювало розвиток торгівлі. У 1880-х рр. відбувалося 3 ярмарки на рік. 1885 проживали 1842, 1897 — 2209, 1914 — 3270 осіб. Під час воєн. дій 1918–20 влада неодноразово змінювалася. 1920–25 — у складі Донец. губ.; 1923–30 — Старобіл. округи; 1932–38 — Донец., від 1938 — Ворошиловгр. (1958–70 та від 1991 — Луган.) обл. Жит. потерпали від голодомору 1932–33 (кількість встановлених жертв — 75 осіб), зазнали сталін. репресій. Від серед. липня до 18 грудня 1942 — під нім.-фашист. окупацією. У рад. період місц. колгосп обробляв 7,8 тис. га орної землі. 1971 морозів. учні посадили 100 фрукт. і 500 декор. дерев, за що у наступ. році зайняли 2-е м. на респ. конкурсі «Зеленбуд». Нині у М. — заг.-осв. школа, дитсадок; Будинок культури, б-ка; фельдшер.-акушер. пункт. У Мілов. р-ні здобув популярність аматор. колектив «Надвечір’я» (створ. 1995). Діє також Свято-Пантелеймонів. церква. Встановлено пам’ятники воїнам-визволителям (1958, на брат. могилі) і воїнам-землякам (1978, 136 осіб), які загинули під час 2-ї світової війни.

О. І. Бублик