МОРО́ЗІВКА — село Міловського ра­йону Луганської області. Морозів. сільс. рада (під­порядк. села Зоринівка та Шелестівка) на Пн. межує з Микіл. сільс. радою Мілов. р-ну (див. Микільське), на Сх. — з Чертков. р-ном Ростов. обл. (РФ). М. знаходиться на р. Комишна (притока Полної, бас. Сіверського Дінця), за 25 км від райцентру та 10 км від залізнич. ст. Зоринівка. Площа 5,12 км2. За пере­писом насел. 2001, проживали 994 особи; 2019 — 758 осіб; пере­важно українці. Засн. у 17 ст. За нар. пере­казами, першим поселенцем був козак Мороз. 1770 у Морозів. громаді нараховувалося понад 7 тис. осіб. У 19 — на поч. 20 ст. — слобода Старобіл. пов. Харків. губ. 1820 збудовано церкву святителів Василя Великого, Григорія Богослова та Іоан­на Златоуста (у 1930-х рр. більшовики пере­творили її на склад; нині Свято-Введен. храм). 1872 прокладено гілку Воронеж–Рос­тов-на-Дону Пд.-Сх. залізниці, що стимулювало роз­виток торгівлі. У 1880-х рр. від­бувалося 3 ярмарки на рік. 1885 проживали 1842, 1897 — 2209, 1914 — 3270 осіб. Під час воєн. дій 1918–20 влада неодноразово змінювалася. 1920–25 — у складі Донец. губ.; 1923–30 — Старобіл. округи; 1932–38 — Донец., від 1938 — Ворошиловгр. (1958–70 та від 1991 — Луган.) обл. Жит. потерпали від голодомору 1932–33 (кількість встановлених жертв — 75 осіб), за­знали сталін. ре­пресій. Від серед. липня до 18 грудня 1942 — під нім.-фашист. окупацією. У рад. період місц. колгосп обробляв 7,8 тис. га орної землі. 1971 морозів. учні посадили 100 фрукт. і 500 декор. дерев, за що у на­ступ. році зайняли 2-е м. на респ. конкурсі «Зеленбуд». Нині у М. — заг.-осв. школа, дитсадок; Будинок культури, б-ка; фельдшер.-акушер. пункт. У Мілов. р-ні здобув популярність аматор. колектив «Надвечірʼя» (створ. 1995). Діє також Свято-Пантелеймонів. церква. Встановлено памʼятни­ки воїнам-визволителям (1958, на брат. могилі) і воїнам-землякам (1978, 136 осіб), які загинули під час 2-ї світової вій­ни.