Мороз Олексій Григорович
МОРО́З Олексій Григорович (17. 02. 1941, с. Батьки Зіньків. р-ну Полтав. обл.) — художник декоративного текстилю. Чоловік М. Кирницької. Член НСХУ (1985). Закін. Кролевец. училище худож.-декор. ткацтва (Сум. обл., 1962; викл. Б. Михайленко, В. Серебрянець), Моск. текстил. інститут (1970; викл. Ф. Антонов, Г. Манізер, О. Чистяков). На творчій роботі. 1978–87 — провід. художник монум.-декор. мистецтва лаб. декор. текстилю Київ. зонал. НДІ експерим. проектування. Учасник всеукр. мистецьких виставок від 1979. Персон. — у Києві (1992–93, 1995, 1997–99, 2001). Основні галузі — тканий, розпис. та експерим. текстиль. У 1980-х рр. виробив влас. абстрактно-геом. стиль у монум.-декор. текстилі: дотримання принципів чистоти форми, застосування форм-знаків (коло, квадрат, трикутник, штрих, дуга). Працює в автор. голковій техніці, володіє гладким та ворсовим ткацтвом, технікою розпису на шовку. Створює гобелени, міні-гобелени, батики, текстил. колажі, аплікації, вишивки, натюрморти, абстрактні композиції, декор. тканини, текстил. панно, сценіч. і театр. завіси. Деякі роботи зберігаються у Нац. музеї Т. Шевченка (Київ).
Додаткові відомості
- Основні твори
- панно — «Сатурн» (1986), «Регтайм» (2001), «Соло» (2005), «Час» (2010), «Мудрість природи» (2011), «Скарби» (2012), диптих «Схід–Захід», «Береза» (усі — 2013), «Заметіль» (2014); сценічні завіси — у залах готелю «Турист» (1987), Інституту кібернетики АН УРСР (1989; обидва — Київ); серія «Шлях» (1990); гобелени — «Казки» (дит. поліклініка Мед. містечка у Києві, 1988), «Імпровізація» (2000), «Марево» (2001), «Міраж» (2010).
Рекомендована література
- Чегусова З. Полівекторність творчих обдарувань // ОМ. 2013. № 2.