Мордасевич Казімєж
МОРДАСЕ́ВИЧ Казімєж (Казимир Львович; 23. 04. 1859, Мінськ — 20. 11. 1923, Париж) — живописець, графік, скульптор. Навч. у Рівнен. гімназії (1871–72). Від 1874 — на військ. службі у Києві, Луцьку, Вінниці, Кременці (нині Терноп. обл.). Учасник рос.-турец. війни 1877–78. Навч. у Школі мистецтв у Варшаві (1881; викл. В. Ґерсон, О. Камінський), С.-Петербур. АМ (1882–88), де отримав 2 малі (1883), 2 великі (1885) срібні, золоту (1888) медалі. 1888–89 розписував олійні інтер’єри двох костелів, палацу Колонна в Римі. 1890–94 виконував портретні замовлення в Правобереж. Україні. 1891 заснував у Варшаві студію портрет. живопису. Багато подорожував (Австрія, Італія, Німеччина, Швейцарія, Франція, Іспанія). 1895–96, 1901 — у Кременці. Писав олійні, акварел. портрети, пейзажі у реаліст. стилі, картини на реліг. тематику. Створив малюнки для вид. «Księga pamiątkowa na uczczenie setnej rocznicy urodzin Adama Mickiewicza (1798–1898)» (Warszawa, 1898). Від 1901 викладав у школі Г. Токажевської, читав лекції у Худож. товаристві (обидва — Варшава). Переклав і написав вступ до праці Я. Блокса «Przewodnik dla artystów malarzy i miłośników obrazów» (Warszawa, 1905). У 1912–13 написав портрети Ярошинських і Ліпковських у Бабині Липовец. пов. (нині Вінн. обл.) та Ружині Сквир. пов. (нині Житомир. обл.). Експонував роботи на Всесвіт. виставці в Парижі (1900), у варшав. Т-ві сприяння мистецтву (1890–91, 1897–1901, 1903–04, 1906, 1908–18). Персон. — у Парижі (1924, посмертна). Загинув у автокатастрофі.
Додаткові відомості
- Основні твори
- скульптура — дві голови (1873–74); надгробок у Царському Селі (нині м. Пушкін С.-Петербур. міськради; 1885); погруддя — М. Тишкевич, дружини, ксьондза Маєвського (усі — 1905); живопис — «Мадонна» (1876; 1905; 1911), «Вид із вікна в Єрусалимських Алеях» (1882), «Св. Губерт» (1886), «Христос зцілює сліпих» (1888), «Розп’яття» (1889), «Барон де Ланваль» (1895), «Ядвіга» (1900), «Микола ІІ» (1904), «Ґ. Веджик» (1905), «Княгиня Марія Павлівна» (1907), «Веранда», «Алея» (обидва — 1909), «Етюди палацу в Ружині», «Вид із балкона палацу в Ружині» (обидва — 1913), «Лазєнки» (1915; 1918).
Фотоілюстрації
Завантажити статтю
Людина 
