Морівськ
Визначення і загальна характеристика
МО́РІВСЬК (до 1917 — Муромськ, Моравейськ, Моривейськ, Моровійськ) — село Козелецького району Чернігівської області. 2015 Морів. сільс. раду (підпорядк. села Отрохи та Рудня) зараховано до Деснян. селищ. обʼєднаної територіал. громади. М. знаходиться на правому березі Десни (притока Дніпра), за 90 км від Києва, 60 км від обл. центру та 42 км від райцентру. Площа 2,68 км2. За переписом насел. 2001, у М. проживали 626, Отрохах — 226, Рудні — 180 осіб; станом на 2018 — відповідно 325, 86 і 67 осіб; переважно українці. Через М. проходить автомобіл. шлях регіон. значення Київ–Чернігів. Побл. М. виявлено археол. памʼятки доби бронзи, скіф. періоду, ранніх словʼян (перші ст. н. е.) і сіверян (8–9 ст.). У пд. частині села досліджено залишки давньорус. літопис. м. Моровійськ. Після завершення моск.-польс. війни 1609–18 М. увійшов до складу Польщі. Після Переяслав. ради 1654 — під владою Моск. царства (від 1721 — Рос. імперія). 1648–53 — сотенне містечко Переяслав., 1653–1781 — Київ. полків. Відтоді до 1923 — містечко, волос. центр. 1781–96 — у складі Київ. намісництва; 1796–1802 — Малорос., 1802–1925 — Черніг. губ.; 1781–96, 1802–1923 — Остер. пов. 1866 були 152 двори, проживали 876 осіб; 1897 — відповідно 335 і 1815. У 2-й пол. 19 ст. діяли деревʼяні Микол. (наприкінці 19 ст. на її місці споруджено нову, що нині належить громаді УПЦ МП) та Успен. церкви, земська школа, відбувався 1 ярмарок на рік. Під час воєн. дій 1918–20 влада неодноразово змінювалася. Відтоді — село. 1923–30 — у складі Черніг. округи; від 1932 — Черніг. обл. Жит. потерпали від голодомору 1932–33 (кількість встановлених жертв — 171 особа). Від вересня 1941 до вересня 1943 — під нім.-фашист. окупацією. Багато морівців боролися з нацистами у партизан. загоні ім. Щорса під командуванням Ю. Збанацького. На фронтах 2-ї світової війни воювали 608 воїнів-земляків, з них 178 загинули. 1988 у М. проживали 919 осіб. У рад. період існував колгосп «Десна» (вирощування зерн. культур і мʼясо-молочне тваринництво). Нині працюють ТОВи «Морівськ» (вирощування зерн. і олій. культур), «Екопеллет» (виробництво дерев. гранул — пеллет). Тер. М. входить до складу найбільшого в Україні регіон. ландшафт. парку «Міжрічинський», дирекція якого розташ. у Отрохах. На пн.-зх. околиці — гідрол. заказник місц. значення Бондарівське болото. У М. — заг.-осв. школа; Будинок культури, б-ка; дільнична лікарня з амбулаторією заг. практики сімей. медицини. 1956, 1958, 1968 у М. встановлено надгробки на брат. могилах партизан і рад. воїнів, які загинули в боях при обороні та визволенні села; 2008 — памʼят. знак жертвам голодомору. Серед видат. уродженців — економіст Г. Старостенко, математик М. Глибовець; композитор, нар. арт. СРСР Г. Пономаренко, актор, нар. арт. України В. Судак.
Літ.: Гисцова Л. Описание местечка Моровска // Арх. України. 1972. № 2.
І. В. Мирон