Розмір шрифту

A

Мішково-Погорілове

МІШКО́ВО-ПОГОРІ́ЛОВЕ — село Вітовського (до 2016 — Жовтневий) ра­йону Миколаївсь­кої області. Мішково-Погорілів. сільська рада (46,1 км2; під­порядк. с. Святомиколаївка, що до 2016 мало назву Памʼять Комунарів) межує з Інгул. р-ном Миколаєва, смт Воскресенське та с-щами Горохівка і Полігон Вітов. р-ну. М.-П. знаходиться на лівому березі р. Інгул (притока Пів­ден­ного Бугу); на правому — с-ща Коларівка та Зайчівське Вітов. р-ну. За пере­писом насел. 2001, тут проживали 6212 осіб; нині — понад 6,3 тис. осіб; пере­важно українці. Налагоджено автобусне сполуче­н­ня з Миколаєвом. Проходять автомобіл. шляхи Одеса–Новоазовськ і Дні­про–Миколаїв. Досліджено памʼятки ямної (кін. 3 — поч. 2 тис. до н. е.) і катакомб. (серед. 2 тис. до н. е.) культур епохи бронзи, скіф. (4–2 ст. до н. е.) і ран­ньословʼян. (з камʼяни­ми спорудами, 2–4 ст. н. е.) часів. М.-П. засн. на місці 2-х хуторів, що виникли після входже­н­ня цих земель до складу Рос. імперії унаслідок рос.-турец. вій­ни. За нар. пере­казами, першими поселенцями були селяни-втікачі Мішков і Погорілов. Існують також легенди: про те, як запороз. козак захопив у «мішок», тобто у полон турец. бея; та про «погорілу» місцевість. 1859 у Мішковому було 80 дворів, мешкали 427 осіб; у Погоріловому — від­повід­но 68 і 320. Складали окремі хутор. громади Микол. міщан. громади. Хуторяни за­ймалися хліборобством, городництвом, молоч. виробництвом, рибальством, під­віз. промислом, виготовле­н­ням вапна, видобува­н­ням каменю тощо. 1885 у Мішковому від­крито нар. училище, 1903 у Погоріловому — початк. школу. 1898 збудовано Свято-Микол. церкву (1930 закрито, у 1940-х рр. зруйновано; від­новлено громадою УПЦ МП). Від поч. 20 ст. — приміс. поселе­н­ня Микол. градоначальства Херсон. губ. Під час воєн. дій 1918–20 влада неодноразово змінювалася. Від­тоді — село, що у різний час входило у склад Микол. р-ну та Микол. міськради. У 1920-х рр. створ. 8 с.-г. артілей (на поч. 1930-х рр. обʼ­єд­нано в 3 господарства) і МТС «Плугар». Жит. потерпали від голодомору 1932–33, за­знали сталін. ре­пресій. Від 15 серпня 1941 до 26 березня 1944 — під нім.-фашист. окупацією. Нацисти роз­стріляли багатьох мешканців за участь у під­піл. русі. На фронтах 2-ї світової вій­ни загинули понад 120 воїнів-земляків (встановлено памʼят­ник). Є 2 брат. могили воїнів-визволителів (похов. від­повід­но 18 і 5 осіб). 1957 засн. радгосп «Памʼять комунарів» (від 1995 — «Оксамит»), осн. спеціалізацією якого стало вино­градарство, виноробство та садівництво. 1969 від­крито залізничну станцію Мішкове. 1999 частина земель господарства «Оксамит», а також виноперероб. цех і фрукто­сховище ві­ді­йшли до під­приємства «Сандора» (нині тут працює пром. комплекс № 2). У М.-П. — обл. заг.-осв. санаторна школа-інтернат (один з корпусів збудовано 1812), сільс. заг.-осв. школа; б-ка, музей бо­йової слави, дит. муз. школа; рай. лікарня, амбулаторія. Є поклади цегел.-черепич. сировини. Обʼєк­ти природно-заповід. фонду місц. значе­н­ня: заказники Пів­острів Піщаний (ландшафт., 260 га) і Мішково-Погорілове (ліс., 180 га, 1984) та памʼятка садово-парк. мистецтва Старий парк (4 га). Серед видат. уродженців — актриса В. Калашникова (див. Калашникови) та Герой Радянського Союзу І. Моторний. Тут похов. актор, засл. арт. УРСР А. Кучинський.

А. Л. Ботанін, І. І. Татаренкова

Додаткові відомості

Іконка PDF Завантажити статтю

Інформація про статтю


Автор:
Статтю захищено авторським правом згідно з чинним законодавством України. Докладніше див. розділ Умови та правила користування електронною версією «Енциклопедії Сучасної України»
Дата останньої редакції статті:
груд. 2019
Том ЕСУ:
21
Дата виходу друком тому:
Тематичний розділ сайту:
Населені пункти
EMUID:ідентифікатор статті на сайті ЕСУ
69507
Вплив статті на популяризацію знань:
загалом:
398
сьогодні:
1
Дані Google (за останні 30 днів):
  • кількість показів у результатах пошуку: 870
  • середня позиція у результатах пошуку: 9
  • переходи на сторінку: 5
  • частка переходів (для позиції 9): 23% ★☆☆☆☆
Бібліографічний опис:

Мішково-Погорілове / А. Л. Ботанін, І. І. Татаренкова // Енциклопедія Сучасної України [Електронний ресурс] / редкол. : І. М. Дзюба, А. І. Жуковський, М. Г. Железняк [та ін.] ; НАН України, НТШ. – Київ: Інститут енциклопедичних досліджень НАН України, 2019. – Режим доступу: https://esu.com.ua/article-69507.

Mishkovo-Pohorilove / A. L. Botanin, I. I. Tatarenkova // Encyclopedia of Modern Ukraine [Online] / Eds. : I. М. Dziuba, A. I. Zhukovsky, M. H. Zhelezniak [et al.] ; National Academy of Sciences of Ukraine, Shevchenko Scientific Society. – Kyiv : The NASU institute of Encyclopedic Research, 2019. – Available at: https://esu.com.ua/article-69507.

Завантажити бібліографічний опис

ВСІ СТАТТІ ЗА АБЕТКОЮ

Нагору нагору