Млинівці

Визначення і загальна характеристика

МЛИНІВЦІ́ — село Кременецького ра­йону Тернопільської області. Млиновец. сільс. раді під­порядк. села Бакоти та Хотовиця. М. знаходяться на р. Горинь (притока Припʼяті, бас. Дні­пра), за 38 км від райцентру. Площа 7,6 км². За пере­писом насел. 2001, проживали 430 осіб; пере­важно українці. Тут досліджено значну кількість археол. памʼяток, зокрема пізнього палеоліту, під­карпат. і черняхів. культур та давньорус. часу. М. вперше зга­дані 1545 у ревізії Кременец. замку. Після Люблін. унії 1569 ві­ді­йшли від Великого князівства Литовського до Польщі. Жит. брали участь у Визв. війні під проводом Б. Хмельницького. Після 3-го поділу Польщі 1795 — у складі Рос. імперії. Від­тоді — село Кременец. пов. Волин. губ. Від поч. 1918 до червня 1919 — у складі ЗУНР, 1920–39 — Волин. воєводства Польщі, від 1939 — УРСР. Від липня 1941 до березня 1944 — під нім.-фашист. окупацією. Нині у М. — заг.-осв. школа, Будинок культури, фельдшер.-акушер. пункт. У межах Млиновец. сільс. ради — частина (4,7 га) Горин. заказника (гідрол., місц. значе­н­ня, охороняється від 1983, заг. пл. 106 га). Збереглися дере­вʼяні церкви св. Кузьми і Демʼяна у Хотовиці (1764) та Собору Пресвятої Богородиці у Бакотах (1913). Встановлено погру­д­дя Т. Шевченка, памʼятник воїнам, які загинули під час 2-ї світової вій­ни. Серед видат. уродженців — майстер рогозоплеті­н­ня, засл. майстер нар. творчості України В. Казновецький, майстер різьбле­н­ня на дереві, кераміст, живописець Н. Зварунчик. З М. по­вʼязані життя та діяльність бандуриста К. Місевича.

Літ.: Чернихівський Г. І. Кременеч­чина від давнини до сучасності. Кременець, 1999.

В. П. Тивонюк

Фотоілюстрації

×

❮ ❯

Завантажити статтю