Млодницький Кароль
Визначення і загальна характеристика
МЛОДНИ́ЦЬКИЙ Кароль (27. 09. 1835, с. Дашава, нині смт Стрий. р-ну Львів. обл. — 01. 03. 1900, Львів) — живописець, графік і педагог. Чоловік В. Монне-Млодницької. Навч. у Я.-І. Машковського у Львові, Мюнхен. АМ (1857–59), у Дрездені (1859–60), Парижі у Л. Коньє (1861–63). Працював у Львові учителем рисунку в гімназії ім. Франца-Йосифа, чол. та жін. учител. семінаріях (1871–92). Співзасн. (1867) і дир. (1881–83) львів. Товариства приятелів красних мистецтв, засн. і віце-голова львів. Літ.-худож. гуртка, голова Товариства живописців і скульпторів у Львові (від 1893). Разом з Я. Антоневичем-Болозом організував ретроспективну виставку польс. мистецтва 1764–1886 як частини Галиц. крайової виставки 1894. Брав участь у львів. виставках 1868–76, 1879–81, 1884–87, 1894. Його твори експонували у Львові 1937 на виставці «Сто років львів. живопису». Писав портрети, істор., алегор. і побут. сцени, ілюстрації до літ. творів, краєвиди під впливом романтизму та раннього символізму, використовуючи контрасти світлотіні, насичені кольори. 1876 намалював запрестол. образи Діви Марії та Ісуса Христа для дерев’яної церкви Спаса у м. Миколаїв на Львівщині. Ілюстрував львів. часописи «Strzecha» (1870–73), «Różowe domino» (1882). Створював рисунки олівцями, крейдою, тушшю, вугіллям. Автор передмови до альбому репродукцій творів А. Ґроттґера «Kredka і paleta» (1887). Деякі роботи зберігаються у Львів. галереї мистецтв, музеях Польщі. Серед учнів — Ю. Зубер, М. Рейзнер, Я. Стика.
Додаткові відомості
- Основні твори
- графіка — «К. Машковський» (1857), «Автопортрет» (1859), «Закладення наріжного каменя кургану Люблінської унії» (1869), «Дружина» (1871), «Надгробок К. Шайнохи» (1872), «На Гетьманських Валах» (1873), «Г. Родаковський у львівській майстерні» (1875), «Шлюбна пара у Східній Галичині», «Церква у Миколаєві» (обидва — 1876), «Старий єврей» (1878), «Циган-скрипаль» (1886); живопис — «Зліт поета у сфери думки» (1859), «Г. Венявський», «Франц-Йосиф» (обидва — 1860), «Останні хвилі життя М. Мнішек», «В. Дулемба» (обидва — 1867), «Фантастичний краєвид», «Меланхолія та іронія», «Сільська церква» (усі — 1868), «Повернення з маскараду» (1869), «На ринку в Чернівцях» (1871), «Похід у Сибір» (1873), «Євреї та вдова», «Гуцульський скрипаль» (обидва — 1874), «Дружина Ванда і донька Марія» (1875), «Наречена на Галицькій Русі», «Хлопець з околиць Львова» (обидва — 1876), «Автопортрет» (1878), «Твардовський викликає дух Б. Радзивілл» (1879), «Жінка з околиць Стрия» (1880).
Фотоілюстрації
Завантажити статтю
Людина 
