Могилевський Костянтин Вікторович
МОГИЛЕ́ВСЬКИЙ Костянтин Вікторович (22. 05. 1953, м. Ворошиловград, нині Луганськ — 20. 04. 2020, м. Ірпінь Київ. обл.) — живописець, художник-монументаліст. Чоловік Ірини, батько Богдана Могилевських. Заслужений художник України (2013). Член НСХУ (1988). Закін. Ворошиловгр. художнє училище (1972; викл. В. Вайнреб, Г. Дідура), Харків. худож.-пром. інститут (1981; викл. Б. Косарев, О. Пронін, О. Хмельницький). Працював у Луганську: 1981–88 — на худож.-вироб. комбінаті; 1988–97 — директор худож. училища; на творчій роботі; 2004–06 — викладач інституту культури і мистецтв. Від 2012 — у м. Буча Київ. обл. Учасник обл., всеукр., зарубіж. мистецьких виставок і пленерів від 1983. Персон. — у Преко (2001), Задарі (2004, 2007, 2010; обидва — Хорватія), Києві (2005, 2008, 2014), Луганську (2007–08), Заґребі (2012), Ірпені (Київ. обл., 2015). Основні галузі — станк. живопис (істор. натюрморт, пейзаж в академ. стилі), монум. мистецтво (вітраж, мозаїка, розпис). Деякі роботи зберігаються у Луган. худож. і краєзн. музеях.
Рекомендована література
- Костянтин Могилевський // Художники України. 2006. Вип. 4;
- Mogilevskiy Constantine: Katalog. K., 2009.