Моджеєвська Гелена
МОДЖЕЄ́ВСЬКА Гелена (Modrzejewska Helena; 12. 10. 1840, м. Краків, нині Польща — 08. 04. 1909, м. Ньюпорт, шт. Род-Айленд, США, похов. у Кракові) — польська актриса. Дебютувала 1861 на провінц. сцені в Бохні в складі аматор. трупи під керівництвом К. Лобойка та за підтримки Г. Зімаєра. Продовжила свої виступи у Новому Сончі, Перемишлі, Жешові, Самборі, Станіславі (нині Івано-Франківськ), Бережанах, Бродах. 1862 у складі трупи К. Лобойка вперше виступила на сцені театру Скарбека (нині у цьому приміщенні — Національний український драматичний театр ім. М. Заньковецької). 1863 перейшла до трупи А. Мілашевського (Станіслав); від 1863 — у складі трупи Л. Ортинського, згодом — Г. Зімаєра-Моджеєвського (Чернівці). 1865–69 — у Краків. театрі; 1868–76 виступала як провідна актриса сцени у Варшаві. 1876 емігрувала до США, де працювала в Каліфорній. театрі. 1895 М. заборонено вʼїзд до Рос. імперії у звʼязку з виступом на Всесвіт. конгресі жінок у Чикаґо (1893). Гастролювала в Лондоні (1880, 1880–81, 1882, 1885), неоднораз. виступала на театр. сценах Львова (1879, 1890, 1894, 1895, 1901, 1902). У 1907 завершила театр. карʼєру. 1913–44 у Львові існувала вулиця, названа на честь М. (нині вул. І. Кокорудза). М. — актриса універсал. таланту, найбільш відома як трагедійна. Була вродливою, володіла гнучким голосом. Відтворюючи образи героїнь, незалежно від їхніх вчинків ставала на захист їхньої честі та моралі.
Додаткові відомості
- Основні ролі
- Марія Стюарт, Скерка, Амелія («Марія Стюарт», «Балладина», «Мазепа» Ю. Словацького), Гальшка («Гальшка Острозька» Ю. Шуйського), Марія («Польські родини XVII ст.» К. Маєрановського), Фелюся («Чиншова шляхта» Я. Камінського), Барбара Радзивілл (однойм. п’єса А. Фелінського), Адрієнна («Адрієнна Лекуврер» Е. Скриба), Еболі, Амалія («Дон Карлос», «Розбійники» Ф. Шіллера), Маргарита Готьє («Дама з камеліями» А. Дюма-сина), Сафо (однойм. п’єса Ф. Ґрілльпарцера), Нора («Ляльковий дім» Г. Ібсена), Джульєтта, Офелія, леді Макбет («Ромео і Джульєтта», «Гамлет», «Макбет» В. Шекспіра).
Рекомендована література
Фотоілюстрації
Завантажити статтю
Людина 