Можаєва Ельвіна Максимівна
МОЖА́ЄВА Ельвіна Максимівна (04. 06. 1930, Луганськ — 27. 12. 2007, там само) — скульпторка. Мати І. Зайцева, дружина М. Можаєва. Член НСХУ (1970). Закін. Ворошиловгр. художнє училище (нині Луганськ, 1952), Львів. інститут прикладного та декоративного мистецтва (1958; викл. В. Вайнреб, Д. Крвавич, І. Севера, В. Федченко). Викл. Луган. худож. училища (1958–78). На творчій роботі. Основні галузі — монум.-декор., станк. і монум. скульптура. Учасниця обл., всеукр., всесоюз. виставок від 1969. Персон. — у Луганську (1970, 1986, 2000). Створила портрети, темат. композиції, памʼятні знаки, мемор. дошки. Значне місце у творчості відведено темі праці, жін. образам. Деякі роботи зберігаються у Луган., Запоріз., Дніпроп. (нині Дніпро) ХМ.
Додаткові відомості
- Основні твори
- скульптурні композиції — «Хлопчик-скрипаль» (1969), «Нахальонок із гусьми» (1982, с. Можаєвка), «Григорій та Аксинія» (1982, співавт., станиця Вешенська; обидва — Ростов. обл., РФ), «Подруги» (1984), «Заклик весни» (1987), «Суперники» (1988; 1995), «Весняні мелодії» (1992; 2000), «Річка Лугань» (1998), «Дівчина з гарбузом (Відмова)», «Німфа» (обидва — 2000), «Свати» (2002); портрети — «В. Десятничук» (1983), «М. Можаєв» (1984), «Т. Яблонська» (1986); мемор. дошка В. Мухіну (1981, Ворошиловград, нині Луганськ); пам’ятний знак «Немає зв’язків, святіших за братерство» (смт Слов’яносербськ), монумент «Слово о полку Ігоревім (Князь Ігор)» (смт Станиця Луганська; обидва — Луган. обл., 2003, співавт.).
Рекомендована література
Фотоілюстрації
Людина 