Мойсеєв Ігор Олександрович

МОЙСЕ́ЄВ Ігор Олександрович (08(21). 01. 1906, Київ — 02. 11. 2007, Мос­ква) — артист балету, балетмейстер. Народний артист СРСР (1953). Ленін. (1967) і Сталін. (1942, 1947, 1952) премії, Державна премія СРСР (1985). Закін. Моск. хореогр. училище (1924; викл. О. Горський). 1924–39 — у Великому театрі (Москва). Постановки: «Футболіст» (з Д. Лащиліним; 1930) і «Три товстуни» (1935) В. Оранського, «Саламбо» А. Арендса (1932), «Спартак» А. Хачатуряна (1958). У 1937 створив і очолив Ансамбль нар. танцю СРСР, який став новатор. явищем в історії світ. хореогр. культури, новим видом нар.-сценіч. мистецтва; 1966 — хореогр. концерт. ансамбль «Молодий балет» (кер. до 1970). М. володів глибоким знанням класич. хореогр. лексики та сучас. пластич. виражал. засобами; мав багату фантазію та винахідливість у створенні характерів пер­сонажів танц. картин. У своїх по­становках — не лише хореограф, а й драматург, реж., який дотри­мується законів сценіч. мистецтва. Поставив фольклорні цикли: «Картинки минулого» (1937), «Колгоспна вулиця» (1938), «Морська сюїта» (1943), сюїта «Жок» (1949), «Партизани» (1950), «Хитрий Мокану» (1952), «Метелиця» (1965), «Дорога до танцю», «Скоморохи» (обидві — 1970), «Половецькі танки» на музику А. Бородіна (1978), «Свято праці» (1978), «На ковзанці» (1980, екраніз. 1982), «Ніч на Лисій горі» на музику М. Мусоргського (1984), «Таверна» (1986), «Країнами світу» (1960–89), цикл зарубіж. танців (30 номерів, 1960–91), «Грецька сюїта» на музику М. Теодоракіса (1991), «Єврейська сюїта» (1994). Балетмейстер в операх: «Турандот» Дж. Пуччіні (1930), «Демон» А. Рубінштейна (1932), «Кармен» Ж. Бізе (1936). Почес. чл. Академії танцю в Парижі (1953). Творчості М. присвяч. д/ф «Perpetuum mobile» (1967), т/ф «Балет Ігоря Мойсеєва» (1982). У 1994 в Москві проведено Фестиваль музики й танцю на честь М.

Завантажити статтю