Мокієвська-Зубок Людмила Георгіївна

Визначення і загальна характеристика

МОКІЄ́ВСЬКА-ЗУБО́К Людмила Георгіївна (грудень 1895, за ін. даними — 19. 01. 1896, Чернігів — 09. 03. 1919, побл. ст. Дебальцеве, нині місто Донец. обл., похов. у м. Купʼянськ, нині Харків. обл.) — революційна діячка. Була позашлюб. дочкою рев. діяча, чл. ЦК партії есерів Н. Биховського (по батькові записана за дідом). Закін. жін. гімназію в Чернігові (1912), навч. у С.-Пе­­тербур. психоневрол. ін­ституті. Активна учасниця студент. рев. руху. 1917 вступила в союз есерів-максималістів (за рад. джерелами — у більшов. партію). В листопаді 1917 як емісар Військ.-рев. комітету від­ряджена у м. Катеринослав (нині Дні­про) для збору хліба для Петро­града (нині С.-Пе­тербург) у пд. губерніях. Брала участь у під­готовці та проведен­ні в місті зброй. пов­ста­н­ня проти військ УЦР (ви­їжджала до Харкова для погодже­н­ня плану з В. Антоновим-Овсієнком). Від лютого 1918 — командир бронепо­їзда «3-й Брянский» (єдина ві­дома у світі жінка — командир бронепо­їзда), виготовленого на Брян. заводі (нині Дні­пров. металург. завод); від кін. 1918 — командир бронепо­їзда № 3 «Власть Советам», що під її командува­н­ням вели бої з нім., геть­ман. і білогвард. військами, придушували антибільшов. пов­ста­н­ня у м. Ярославль (РФ). Загинула в бою з денікінцями.

Літ.: Коппэ О. Командир бронепоезда [Л. Мокиевская-Зубок, 1918–1919 гг.] // Мед. газ. 1974, 8 марта.

Т. М. Цимлякова

Завантажити статтю