Мокіївка

Визначення і загальна характеристика

МОКІ́ЇВКА — село Чорнухинського ра­йону Полтавської області. 2018 Мокіїв. сільс. раду (під­порядк. с. Піски-Удайські) зараховано до складу Чорнухин. обʼ­єд­наної територіал. громади. М. знаходиться на р. Вергунка, за 2 км від правого берега р. Многа (притока Удаю, бас. Дні­пра), 220 км від обл. центру, 170 км від Києва, 25 км від залізнич. ст. Пирятин, 1 км від автошляху Київ–Суми. За пере­писом насел. 2001, у М. проживали 503, у Пісках-Удайських — 358 осіб; пере­важно українці. На Мокіївщині виявлено артефакти камʼяного, бронз. та заліз. віків, зокрема вістря стріл, списів, сокири, мечі, кинджали, ножі. За нар. пере­казами, назва походить від першого поселенця козака Мокія. На думку дослідників, М. виникла на межі 16–17 ст. Потім входила до Чорнус. сотні Лубен. полку. Тривалий час мокіїв. землі належали поміщикам Самой­ловичам. У 18 — на поч. 20 ст. були роз­винені ремісн. промисли, зокрема виробництво саней, бондарство, ткацтво. Селяни вирощували зерн. культури та тютюн. 1781–1920 — у складі Лохвиц., 1920–23 — Пирятин. пов.; 1802–1925 — Полтав. губ. 1859 проживали 912, 1900 — 1381, 1910 — 1113, 1923 — 1329, 1926 — 1370 осіб. Від 2-ї пол. 19 ст. до 1923 — волос. центр. 1866 зведено Микол. церкву (ро­зі­брано за наказом комуніст. влади). 1896 від­крито церк.-парафіял. школу. Під час воєн. дій 1918–20 влада неодноразово змінювалася. 1923–30 — у складі Лубен. округи; 1932–37 — Харків., від 1937 — Полтав. обл.; 1923–62 та від 1966 — Чорнухин., 1962–66 — Пирятин. р-нів. Жит. потерпали від голодомору 1932–33 (кількість встановлених жертв — 163 особи), за­знали сталін. ре­пресій. Від 17 вересня 1941 до 18 вересня 1943 — під нім.-фашист. окупацією. На фронтах 2-ї світової вій­ни воювали 265 осіб, з них 108 загинули. Станом на 1964 — 278 дворів, 725 жит. Нині у М. — заг.-осв. школа, дитсадок; Будинок культури, б-ка; фельдшер.-акушер. пункт. Охороняється Піско-Удай. гідрол. заказник місц. значе­н­ня (від 1992, 289,6 га). Памʼятки архітектури місц. значе­н­ня: Мокіїв. (1912) і Піско-Удай. (1914) земські школи (обидві — арх. О. Сластіон). Встановлено памʼятний знак жертвам голодомору 1932–33, памʼятник воїнам-землякам, які загинули під час 2-ї світової вій­ни.

Літ.: Звід памʼяток історії та культури України: Полтав. обл. Чорнухин. р-н. П., 2017.

В. М. Лукʼянець, В. М. Сурай

Фотоілюстрації

×

❮ ❯

Завантажити статтю