Мокловський Тадеуш
Визначення і загальна характеристика
МОКЛО́ВСЬКИЙ Тадеуш (30. 10. 1878, м. Косів, нині Івано-Фр. обл. — 22. 04. 1956, м. Пенргос, Велика Британія) — архітектор, реставратор, теоретик мистецтва, хімік. Брат К. Мокловського. Закін. архіт. факультет Львів. політехніки (1903). Член наук. товариства «Ґроно реставраторів Сх. Галичини» (1903–18). Працював у Львові 1900–18, згодом — у Варшаві та Вільно (нині Вільнюс). 1910–13 відреставрував синагогу 16 cт. у Перемишлі (нині Польща), додавши завершення у вигляді аттику, стилізов. у дусі галиц. архітектури ренесансу. У Львові спроектував житл. будинок (мешкав у ньому) на вул. Сенаторська (нині Стецька), № 5 у стилі пізньої сецесії, фасад оздоблено барельєфами Г. Кунзека (1911). За його проектом 1927–29 споруджено палац Кшечуновичів у с. Більшівці (нині Галиц. р-ну Івано-Фр. обл.). У львів. пресі публікував огляди міського будівництва та аналізи стильового розвитку львів. архітектури. 1911 у ст. «Secesja czy modernizm?» високо оцінив орнам. сецесію як розрив з еклектикою 19 ст. і твор. поштовх для руху сучас. стилю; оголосив початок переходу від сецесії до архіт. «модернізму» (термін уперше з’явився для окреслення нових форм, виразно конструктивних і майже позбавлених декору). 1911 надрукував ст. «Dawna i współczesna architektura Lwowa». 1912 описав новітнє львів. будівництво у ст. «Lwów», запропонував тут створити кардинально нові засади міської урбаністики й регуляції вулиць. 1912 спільно з братом надрукували ст. «Sprawozdanie z wycieczki odbytej kosztem Komisji Historii Sztuki w r. 1904 w celu badania sztuki ludowej», де описали старі дерев’яні костели, дзвіниці та хати Зх. і Сх. Галичини. У жовтні 1913 виголосив у львів. Наук.-літ. товаристві доповідь «O architekturze w Polsce». Після опису різних ретроспектив. течій у тодіш. буд-ві М. підкреслив, що умовою успіш. розвитку архітектури Галичини є застосування взірців минулого, що потрібно здійснювати без компіляцій, з новим відчуттям композиц. засад. 1915 надрук. його ст. «Skit w Maniawie», 1937 — дослідж. «Zamek Sobieskiego w Olesku». Займався хімією, винайшов стійкий до вологи порох. Під час нім. окупації Варшави готував вибухівку для повстанців, заарешт. і відправлений у концтабір. Після 1945 — у Великій Британії.