КІ́ПА Альберт Вадимович (10. 09. 1939, Київ) — літературо­знавець. Син В. Кіпи. Дійсний член НТШ (1983), УВАН (1988; від 1998 — віце-президент), іноземний член НАПНУ (1999). У 1951 разом із батьками емігрував до США. Здобув ступінь бакалавра у Нью-Йоркському коледжі (1962), доктора філософії у галузі німецького і порівняльного літературо­знавства у Пенсильванському університеті (м. Філадельфія, 1972). Працював у Пенсильванському (1962–66) і Фрайбурзькому (Німеч­чина, 1964–65) університетах; від 1966 — у Мюленберзькому коледжі (м. Ал­лентавн, штат Пенсильванія): від мов, літератури й культури. Професор (від 1984), ректор (2003–06) УВУ (Мюнхен, Німеч­чина). Голова товариства «Рідна школа» у Філадельфії, від­ділу УККА в містечку Лігайтон (штат Пенсильванія, 1974–80). Досліджує німецьку і словʼянську літератури, культурні звʼязки між ними. Автор праці «Gerhart Hauptmann in Russia, 1889–1917: Reception and Impact» («Ґергарт Гауптманн у Росії, 1889–1917: Сприйня­т­тя і вплив», Гамбурґ, 1974). Написав перед­мову до збірки М. Шарнаґл-Саюк «Im Wechselschein der Zeit» («У мерехтливому сяйві часу», Мюнхен, 2005). Редактор збірки наукових праць «Унія в українській шкільній драмі ХVII–ХVIII cтоліть. На пере­хресті культур» (Л., 2008).