Кіпа Вадим Єремійович

КІ́ПА Вадим Єремі­йович (30. 04(13. 05). 1912, Кухмістер. слобідка Черніг. губ., нині у межах Києва — 31. 08. 1968, Нью-Йорк) — піаніст, композитор, музично-громадський діяч, педагог. Батько А. Кіпи. Член-кореспондент УВАН у США (1962). Лауреат 1-го Всесоюз. конкурсу піаністів (Москва, 1937). Навч. у Харків. консерваторії (1932–34; кл. П. Луценка), закін. Київ. консерваторію (1937; викл. Г. Беклемішев, Л. Ревуцький, Б. Лятошинський) та аспірантуру при ній (1941), де й викладав від 1937. Водночас ви­ступав із концертами у містах колиш. СРСР, працював на київ. радіо, акомпанував О. Петрусенко, З. Гайдай, Л. Руденко, М. Донцю. 1943 разом із родиною ви­їхав за кордон. Деякий час був проф. Берлін. консерваторії, викл. школи Кліндверта–Шарвенка; концертував, зокрема у таборі для пере­міщ. осіб у Ган­новері. 1951 пере­їхав до Нью-Йорка, де 1952 заснував і очолив муз. школу. Муз. мова К. — синтез стилістики пізнього романтизму, фольклор. джерел та сучас. напрямів (ім­пресіонізму). Вокал. музика — пере­важно аріозно-декламаційна, фортепіан. су­провід насичений, виразний, структура тяжіє до муз. сцен. У репертуарі — твори М. Лисенка, В. Барвінського, В. Косенка, Л. Ревуцького, В. Шутя, В.-А. Моцарта, Л. ван Бетговена, Ф. Шопена, П. Чайковського, власні твори.

Тв.: для скрипки і фортепіано — Ка­причіо (1966); для фортепіано — «Тужлива пісня» (1939; 1959), Етюд, «Спогад» (обидва — 1953), 14 дит. пʼєс на тему укр. нар. пісень (1953–67), Скерцино (1956), «Фантастичні варіації» (1957), «Гавот, пере­рваний серенадою» (1959), «Діалог» (1965); для голосу і фортепіано — «Україні» (1945; 1967; окреме вид. — «Романси на вірши українських поетів», К., 1998); пісні на сл. В. Хойнацького, В. Лесича, П. Кізки, романси на сл. Лесі Українки, А. Малишка; музика до ви­стави «Бояриня» Лесі Українки (1953).

Літ.: Соневицький І. Ви­ступ піаніста Вадима Кіпи // Свобода. 1951, 13 жовт.; Світлицький В. Вадим Кіпа // Нові дні. 1962. Ч. 155; Терен-Юськів Т. Зу­стрічі з Вадимом Кіпою // Свобода. 1968, 5 груд.; Булат Т. Музикант «з дужим інстинктом до звукової барви» // Кіпа В. Романси на вірши українських поетів. К., 1998; Верещагін Б. Вадим Кіпа // Музика. 1998. № 4; Паламарчук О. Поверне­н­ня в Україну // Світ моїх зацікавлень. Л., 2006.

О. Р. Паламарчук

Завантажити статтю