МОНАСТИ́Р CВЯТО́ГО ВАСИ́ЛІЯ ВЕЛИ́КОГО УГКЦ Роз­таш. у Луцьку. Згідно з істор. джерелами, після занепаду Київ. Русі від 1240 у місті діяв монастир св. Іоан­на Богослова, який 1720 став власністю василіян, а згодом уві­йшов до складу Руської провінції ЧСВВ. 1789 його при­єд­нано до Луцького монастиря Чесного Хреста (засн. 1624, від 1739 також входив до складу Руської провінції ЧСВВ). Монастир Чесного Хреста ліквідований 1833 з ініціативи о. Й. Сємашка, який брав активну участь у закрит­ті василіян. монастирів на Волині. Діяльність василіян тут від­новлено з виходом УГКЦ із під­пі­л­ля на­прикінці 1980-х рр. 1995 роз­почато зведе­н­ня монастиря й собору. У тому ж році облаштовано тимчас. капличку, де проводили богослужі­н­ня й до 2007 жили монахи, 2008 освячено нижній храм. Від 1999 триває будівництво церкви св. Василія Великого. При монастирі діє недільна школа для дітей і під­літків, громад. організація «Українська молодь — Христові», церк. братства «Апостольство молитви» та «Матері Божої Неу­стан­ної помочі», катехит. осередок (опікується сиротами з школи-інтернату), художня студія, аматор. театр «Алeтея». По­стійно проживають 8 ченців (6 священиків і 2 брати), настоятель — василіянин о. Т. Цапчук (від 2007).