Монастирок
Визначення і загальна характеристика
МОНАСТИРО́К (до 1992 — Міжгірʼя) — село Борщівського району Тернопільської області. Підпорядк. Більче-Золотец. сільс. раді, що 2016 була зарахована до однойм. обʼєднаної територіал. громади. Знаходиться на лівому березі р. Серет (на правому — с. Блищанка Заліщиц. р-ну Терноп. обл.; притока Дністра), за 93 км від обл. центру, 23 км від райцентру та 20 км від залізнич. ст. Озеряни. Площа 0,934 км2. За переписом насел. 2001, проживали 265 осіб; станом на 2016 — 202 особи; переважно українці. В околицях виявлено артефакти пізнього палеоліту, ранньої заліз. доби, черняхів. культури та давньорус. часу. Побл. Серету знайдено щелепу мамонта. Село вперше згадується у писем. джерелах 1600, коли польс. магнати Потоцькі заснували василіян. чол. монастир. Згодом відкрито монастир. бібліотеку зі знач. кількістю старовин. рукописів і стародруків. Жит. брали участь у Визв. війні під проводом Б. Хмельницького. У часи польс.-турец. воєн монастир. будівлі були зруйновані. В остан. чв. 18 ст. Потоцькі відбудували чернечу обитель, що діяла до серед. 19 ст. (у 1990-х рр. зусиллями УПЦ КП знову відновлено). Після 1-го поділу Польщі 1772 М. відійшов до Австрії (від 1867 — Австро-Угорщина). 1920–39 — знову під польс. владою. Тоді ж функціонував осередок «Просвіти» та ін. укр. т-в. Від 1939 — у складі УРСР. Від липня 1941 до березня 1944 — під нім.-фашист. окупацією. До серед. 1950-х рр. діяло підпілля ОУН–УПА. У рад. період село перейм. на Міжгірʼя; 1992 повернуто істор. назву. Нині у М. — заг.-осв. школа; клуб, б-ка. Памʼятки нац. значення: печер. храм (9–11 ст.), церква Воздвиження Чесного Хреста (1768; в ній зберігається чудотворна ікона Пресвятої Богородиці 1-ї пол. 16 ст.). Створ. символічну Хресну дорогу від церк. подвірʼя і келій монастиря до скел. храму (в час відпусту 27 вересня 14 деревʼяних хрестів прикрашають осін. квітами та зіллям і освячують). Охороняється памʼятка природи місц. значення печера Язичницька (довж. 28 м, площа 50 м2), побл. якої — язичниц. жертовник (т. зв. камінь Довбуша, або Довбушева скеля). У М. народився поет, композитор, засл. працівник культури України, співорганізатор фестивалю «Борщівська вишиванка» Г. Гоцко.
Літ.: Вандземет Г. Цей духовно-загадковий Монастирок // Свобода. 2005, 29 черв.; Шот М. Духовна і туристична сутність Монастирка // Вільне життя. 2010, 6 серп.; Андріїшин В. І дуб Хмельницького і камінь Довбуша // Місто. 2012. № 21; Мадзій І. Святе місце у Монастирку // Домашня газ. 2015, 16 квіт.; Зимненко А. На краю землі // Там само. 2016, 21 лип.
Л. Ю. Міськів
Додаткові відомості
Рекомендована література
Фотоілюстрації
Завантажити статтю
