Монастирське
Визначення і загальна характеристика
МОНАСТИ́РСЬКЕ (1924–2016 — Марксове) — село Немирівського району Вінницької області. 2017 Марксів. сільс. раду (підпорядк. с. Яструбиха) зараховано до Брацлав. селищ. обʼєднаної територіал. громади. М. знаходиться на правому березі Південного Бугу, в місці впадіння в нього Москодавки, за 60 км від обл. центру, 25 км від райцентру та 16 км від залізнич. ст. Кароліна. Є зх. передмістям Брацлава, з яким тісно повʼязана історія села. На Зх. від М., у межах Брацлав. лісництва, охороняється ліс. заказник заг.-держ. значення Марксова Дубина. Площа 2,67 км2. За переписом насел. 2001, у М. проживали 989 осіб; станом на 2018 — 880 осіб (у Яструбисі — відповідно 50 і 23); переважно українці. Побл. М. досліджено поселення трипіл. культури, 2 поселення епохи бронзи, городище та поселення давньорус. часу. За нар. переказами, а також на думку багатьох дослідників, в урочищі Високе у давні часи був засн. монастир, що пізніше перенесли в околицю Немирова (див. також Монастирок і Немирівський Свято-Троїцький жіночий ставропігійний монастир). Після Люблін. унії 1569 навколишні землі від Великого князівства Литовського відійшли до Польщі. Відтоді адміністративно належали до Брацлав. воєводства. У джерелах 17 ст. село згадується під назвою Монастирки. Жит. брали участь у Визв. війні під проводом Б. Хмельницького. Від 1648 — село Брацлав. полку. Після Андрусів. перемирʼя 1667 залишилося під польс. владою. У 1680-х рр. М. тимчасово контролювали війська Туреччини. В урочищі Раксин Горб збереглися вали, що у 18 ст. були частиною укріплення гайдамаків. 1780–91 зведено деревʼяну церкву Покрови Пресвятої Богородиці, що, зазнавши декількох реконструкцій, слугує православ. громаді донині (на поч. 2000-х рр. її обкладено цеглою). Після 2-го поділу Польщі 1793 — у складі Рос. імперії. 1793–96 — село Брацлав. намісництва; 1797–1925 — Поділ. губ.; 1797–1923 — Брацлав. пов. У 2-й пол. 1880-х рр. мешкали 1,3 тис. осіб, було 170 дворів. Тоді ж працювали 5 водяних млинів. 1886 відкрито церк.-парафіял. школу (спочатку містилася у приват. будинку, 1898 споруджено нове приміщення). Від кін. 1890-х рр. — волос. центр. Під час воєн. дій 1918–20 влада неодноразово змінювалася. 1923 — червень 1930 — у складі Тульчин., липень–вересень 1930 — Вінн. округ; 1923–62 — Брацлав., 1962–65 — Тульчин., від 1965 — Немирів. р-нів; від 1932 — Вінн. обл. 1924 більшовики перейменували село на честь нім. філософа, основоположника марксизму К. Маркса (2016 повернуто істор. назву). Жит. потерпали від голодомору 1932–33 (нині встановлено імена 84-х жертв, освячено памʼят. хрест), зазнали сталін. репресій. Від березня 1941 до березня 1944 — під нім.-фашист. окупацією. Нацисти на околиці села розстріляли багато євреїв (відкрито памʼят. знак). На фронтах 2-ї світової війни загинули 137 воїнів-земляків (споруджено памʼятник). У рад. період працював Марксів. цех Немирів. маслосировар. заводу, у 1990-х рр. — консерв. завод. Нині у М. — філія Брацлав. навч.-вихов. комплексу; Будинок культури, б-ка; фельдшер.-акушер. пункт.
Літ.: Дець В. С. Немирівщина від сивої давнини до кінця ХХ століття: Істор.-краєзн. нарис. Немирів, 1999; Лесько О. І. та ін. Немирівщина від витоків до сьогодення. В., 2013.
С. М. Мельник, А. І. Шушківський
Додаткові відомості
Рекомендована література
Фотоілюстрації
Завантажити статтю
