Мілуватка

МІЛУВА́ТКА — село Сватівського ра­йону Луганської області. Знаходиться на р. Красна (притока Сіверського Дінця), за 170 км від Луганська та 7 км від райцентру; на Пд. прилягає до с. Новомикільське Кремін. р-ну Луган. обл. Побл. М. — заг.-зоол. заказник місц. значе­н­ня Мілуватський лиман. Пл. села 14,77 км². За пере­писом насел. 2001, проживали 2818 осіб; станом на 2016 — 2141 особа; пере­важно українці (бл. 80 %), є росіяни та білоруси. Зупинки залізнич. транс­порту: М. і Хрипкове. На тер. М. зна­йдено залишки поселе­н­ня епохи бронзи. Вперше згадується в писем. джерелах 1704 як козац. поселе­н­ня Ізюм. полку побл. Мєлового броду на р. Красна. Одними з перших тут оселилися козаки А. Катрухін і І. Бугаєв та понад 150 селян, які пере­їхали з Полтав. полку. Спочатку поселе­н­ня називали Красне та Мєловий Брід, пізніше — Мєловатка (від 1960 — М.). 1799 зведено деревʼяну церкву Іоан­на Предтечі, що 1906–12 була замінена камʼяним храмом (нині памʼятка архітектури місц. значе­н­ня, діє громада УПЦ МП). У 19 — на поч. 20 ст. — у складі Купʼян. пов. Харків. губ.; деякий час під­порядковувалася Кабан. волості. 1825–57 — військ. поселе­н­ня. Від­тоді — казен­на слобода. 1885 було 608 дворів, мешкали 3122 особи; функціонувала школа, від­бувалися 3 ярмарки на рік. 1895 прокладено залізницю Купʼянськ–Лисичанськ. 1911 побл. М. від­крито Сватів. с.-г. станцію, що функціонувала до 1921. Водночас за типовим проектом збудовано двокласне училище та ще 2 шкіл. приміще­н­ня. Під час воєн. дій 1918–20 влада неодноразово змінювалася. Від­тоді — село. 1923–30 — у складі Купʼян. округи; 1932–38 — Донец., від 1938 — Луган. (до 1958 та 1970–90 — Ворошиловгр.) обл.; від 1961 — Сватів. р-ну. Жит. потерпали від голодомору 1932–33. У 1937 органи НКВС «роз­крили» в М. шпигун.-диверс. організацію з 14-ти осіб. Їм інкримінували під­готовку антирад. заколоту та шпигунство на користь Німеч­чини. Головою організації на­звали священика Т. Павленка, якого засудили до 10-річного увʼязне­н­ня. Від червня 1942 до 1 лютого 1943 — під нім.-фашист. окупацією. На фронтах 2-ї світової вій­ни воювали 1272 особи, з них 613 загинули. У боях за визволе­н­ня М. було вбито 11 рад. бійців, які поховані в брат. могилі в центрі села. Існували хутори Гнилицьке (1910–30) та Байрик (1910–58), потім люди пере­їхали до села. Нині у М. — заг.-осв. школа, дитсадок; Будинок культури; лікар. амбулаторія. Встановлено памʼят. хрест жертвам голодомору, памʼятники воїнам-визволителям і воїнам-землякам, які загинули під час 2-ї світової вій­ни, та памʼятник рад. бійцям, які померли від ран у шпиталі («Скорботна медсестра»). Серед видат. уродженців — кінорежисер, письмен­ник, нар. арт. УРСР, академік НАМУ М. Мащенко, Герой Радянського Союзу М. Бєлоіваненко (встановлено погру­д­дя), бригадир механізов. бригади, Герой Соц. Праці В. Фень.

Фотоілюстрації

×

❮ ❯

Завантажити статтю