Мінеральні води

МІНЕРА́ЛЬНІ ВО́ДИ  — природні чи штучні води, що мають лікувальні властивості. М. в. — підземні води, що містять у підвищених концентраціях мінерал. (іноді орган.) компоненти та гази, а також мають виняткові фіз. властивості (радіоактивність, підвищена температура та ін.), завдяки чому діють на організм людини як лікувальні. М. в. зазвичай класифікують за походженням, мінералізацією, хім. складом, наявністю газів і специфіч. елементів, т-рою джерела і застосуванням. За походженням М. в. поділяють на природні, що є продуктом звичай. мінералізації в результаті їх проходження крізь підземні гірські породи з більш-менш постій. мінеролог. та хім. складом, і штучні, що отримують розчиненням у пріс. питній воді певної комбінації мінерал. солей. Якщо лікувал. властивості М. в. забезпечують осн. хім. компоненти, то беруть до уваги їхню заг. мінералізацію. Залежно від неї з урахуванням фізіолог. дії на організм людини М. в. поділяють на: води малої (1–5 г/л); середньої (5–15 г/л), що за своєю осмотичою мінераліза­цією наближені до концентрацій плазми крові та використовують для пиття з лікувал. метою; високої (15–35 г/л), т. зв. купальні з вираженими подразнювал. властивостями для шкіри, деякі з них мають хлоридно-гідрокарбонат. натрієвий та гідрокарбонат. натрієвий склад, вживають для пиття з лікувал. метою; найвищої (35–150 г/л) мінералізації — розсільні, що в бальнеолог. відношенні є купальними з різко виявленою хім. складовою при їх дії на шкіру, під час дуже високої мінералізації їх застосовують після розведення з пріс. або слабо мінералізов. водою. Підземні М. в. містять низку хім. елементів, що знаходяться у вигляді простих дисоціов. елементів та асоціов. сполучень. Найпоширеніші макрокомпоненти, завдяки яким визначають хім. тип вод, — катіогенні (Ca, Mg, Na, K, Fe) та аніогенні (CL, S, C, Si) елементи. Для мінерал. лікувал. вод важливе значення набувають мікрокомпоненти, що виявляють бальнеолог. вплив на організм людини навіть при незнач. їх кількості: As, Fe, I, Br, B, F, H₂S, H₂SiO₃, Н₂ та ін. Якщо лікувал. властивості М. в. забезпечуються мікрокомпонентами чи фіз. властивостями, то їхня мінералізація може бути меншою, ніж 1 г/л. Більшість М. в. містять катіони, аніони, аніони в сполуках з киснем і воднем, складні комплексні сполуки, а також солі. У М. в. є й радіоактивні елементи уранового, торієвого та актинієвого ряду. Найрозповсюдженіші елементи уран. ряду — уран, радій і радон. Радон та його короткоживучі елементи розпаду найбільш вивчені, їх застосовують у бальнеології. У підзем. М. в. є різні розчинні орган. речовини, серед яких — вуглеводи, ліпіди, білки. За вмістом осн. бальнеолог. компонентів М. в. мають відповідні назви: вуглекислі, сірководневі, миш’яковисті, залізисті, бромні, йодні, борні, кременисті, радонові (ті, що містять орган. речовини), комплексні (при наявності двох і більше лікувал. компонентів). Україна багата на М. в. різного складу й бальнеолог. властивостей. У межах Українського щита відкрито низку виявів радон. М. в., концентрації радону в яких досягають від 750 до 7500 Бк/л і більше. Найбагатші на радон води знаходяться в р-ні Білої Церкви, Житомира, Коростеня, Хмельника, Кривого Рогу, Кропивницького. На тер. платформен. артезіан. басейнів України досліджено різні типи М. в., зокрема сірководневі (курорти Львів. обл. — «Любень Великий», «Немирів», «Ново-Милятин», «Шкло»; Одес. обл. — «Курортний», «Куяльник»), йодо-бромні («Журавичі» Волин. обл.; смт Олесько Львів. обл.; «Збручанське» Хмельн. обл.; центр. р-ни Полтав. і Черніг. обл.). У зазнач. регіонах та Причорномор’ї й Приазов’ї поширені хлоридно-натрієві води, сульфатні, хлоридно-сульфатні, хлоридно-гідрокарбонатні та ін. Карпат. регіон найбагатший на М. в., тут розповсюджені їхні вуглекислі різновиди. Крім вуглекислоти, ці М. в. збагачені бромом, йодом, залізом, бором та ін. (м. Берегове, с. Вишкове, с. Шаян, с. Теребля, с. Сойми, с. Калечин Закарп. обл.). У Передкарпатті — хлоридно-натрієві, сульфатно-хлоридно-натрієві йодо-бромні води Моршин. курорту і багатьох виявів у Івано-Фр. та Чернів. обл. В Україні відомі М. в. типу «Нафтуся», бальнеолог. властивості яких пов’язані з розчиненою у воді орган. речовиною, кількість вилученого з них орган. вуглецю досягає 10–20 мг/л. Спочатку ці М. в. було виявлено лише в Трускавці (нині Львів. обл.), де ними успішно лікують нирки, печінку та ін. хвороби. Згодом відкрито Східниц. родовище М. в. (Львів. обл.), у 1970-х рр. — декілька ро­довищ і цілі області М. в. на Поділ­лі в Хмельн. і Терноп. обл. (родовища в смт Сатанове Хмельн. обл., с-щі Гусятин Терноп. обл. та ін.), Карпат. регіоні (Львів., Івано-Фр. і Чернів. обл.). Після катастрофи на ЧАЕС розроблено спец. консерванти для цих М. в., а також доведено, що вони відновлюють функцію кровотворення та зміцнюють імунітет людей, які постраждали внаслідок аварії. Нещодавно виявлено фіз. структурованість природ. М. в., що відрізняє їх від штучних.

В. М. Шестопалов

Фотоілюстрації

×

❮ ❯

Завантажити статтю