Мінєєв Анатолій Костянтинович
МІНЄ́ЄВ Анатолій Костянтинович (Минеев Анатолий Константинович; 10(22). 08. 1883, м. Ковров, нині Владимир. обл., РФ — 27. 05. 1951, Москва) — російський співак (ліричний баритон). Заслужений артист РРФСР. Навч. у Моск. синодал. училищі (1893–1903). Відтоді викладав спів у жін. гімназії, інституті, єпархіал. училищі в Одесі. Водночас брав уроки співу в Д. Менотті-Дельфіо. Дебютував 1910 партією Єлецького («Євгеній Онєгін» П. Чайковського) в Одесі. 1911 гастролював з антрепризою М. Медведєва у Києві, Вінниці, Умані (нині Черкас. обл.), Полтаві, Чернігові, Кременчуці (нині Полтав. обл.), Тулі, Курську (обидва — Росія). 1914–30 — соліст Великого театру, 1930–35 — Філармонії в Москві. Серед партнерів — А. Нежданова, Л. Собінов, Ф. Шаляпін. Володів гнучким, звуч. голосом м’якого тембру, вираз. сцен. зовнішністю. Виступав у оперетах «Корневільські дзвони» Р. Планкетта, «Циганський барон» Й. Штраусса, «Весела вдова» Ф. Легара, «Гейша» С. Джонса, «Продавець птахів» К. Целлера. Працював викл. Муз. училищ ім. О. Глазунова (1932–38), ім. Гнесіних (1938–40), Держ. муз.-пед. інституту ім. Гнесіних (1944–50), Консерваторії (1950–51) у Москві.
Партії: Демон (однойм. опера А. Рубінштейна), Веденецький гість («Садко» М. Римського-Корсакова), Томський, Мазепа, Роберт («Пікова дама», «Мазепа», «Іоланта» П. Чайковського), Ігор (однойм. опера О. Бородіна), Невер («Гуґеноти» Дж. Мейєрбера), Валентин, Меркуціо («Фауст», «Ромео і Джульєтта» Ш. Ґуно), Фіґаро («Севільський цирульник» Дж. Россіні), Жермон, Яґо («Травіата», «Отелло» Дж. Верді), Марсель («Богема» Дж. Пуччіні), Сільвіо («Паяци» Р. Леонкавалло), Зурґа («Шукачі перлів» Ж. Бізе).
О. В. Давиденко
Основні партії
Демон (однойм. опера А. Рубінштейна), Веденецький гість («Садко» М. Римського-Корсакова), Томський, Мазепа, Роберт («Пікова дама», «Мазепа», «Іоланта» П. Чайковського), Ігор (однойм. опера О. Бородіна), Невер («Гуґеноти» Дж. Мейєрбера), Валентин, Меркуціо («Фауст», «Ромео і Джульєтта» Ш. Ґуно), Фіґаро («Севільський цирульник» Дж. Россіні), Жермон, Яґо («Травіата», «Отелло» Дж. Верді), Марсель («Богема» Дж. Пуччіні), Сільвіо («Паяци» Р. Леонкавалло), Зурґа («Шукачі перлів» Ж. Бізе).