Міннеаполіс

Визначення і загальна характеристика

МІННЕА́ПОЛІС (англ. Minneapolis) — місто в США, штат Мін­несота. Площа 151,3 км². Найбільше місто штату. Насел. 422 331 особа (2017). Серед етніч. груп М. домінують американці нім. походже­н­ня (23,1 %), 20,7 % — особи, що мають скандинав. походже­н­ня (норвезьке — 10,9 %, шведське — 8,5 %, данське –1,3 %), є вихідці з Ірландії (11,3 %), Англії (7 %), Польщі (3,9 %), Франції (3,5 %), Італії (2,3 %). Серед віруючих 70 % складають християни (46 % належать до проте­стант. Церков, 21 % — до римо-католиц.). Міська конгломерація М. обʼ­єд­нує саме місто, сусід. м. Сент-Пол (столицю штату) та перед­містя, її насел. становить бл. 3,6 млн осіб. М. і Сент-Пол називають містами-близнюками, центр. р-ни яких роз­ташовані на від­стані 14 км один від одного. Є між­нар. аеропорт. Здавна на тер. М. проживали індіан. племена. Назву міста повʼя­зують з по­єд­на­н­ням дакот. слова «mni» («вода») та грец. «polis» («місто»), що означає «місто озер» (у межах М. є 24 озера). На­прикінці 17 ст. ці землі почали заселяти європейці. Від 1867 М. отримав офіц. статус міста. Клімат континентал., з ознаками, характерними для всього верх. Серед. Заходу. Середня річна температура — +7,4 °С. Зима холодна і сніжна. Літо спекотне та вологе. Основу сучас. економіки складають комерц., фінанс., залізничні та вантажні послуги, мед. та пром. сфери. Важливою складовою є видавн. справа, графічне мистецтво, харч. пром-сть, роз­виток страхува­н­ня, освіти та технологій. Серед культур. памʼяток — Мист. центр Вокера, Театр Гатрі, Музей образотвор. мистецтв Мін­неаполіса, Музей Мілл-Сіті. Архіт. специфікою є наявність роз­галуженої мережі закритих пішохід. мостів, ві­домих як «Skyways». Ці пере­ходи зроблені зі скла та роз­таш. на вис. 1-го поверху над землею, їхня довж. становить 13 км. Українці почали поселятися в М. на поч. 1880-х рр., це були пере­важно вихідці з Лемківщини та Закарпа­т­тя. 1887 тут засн. греко-катол. парафію св. Марії, яка 1891 пере­йшла під юрисдикцію рос. православ. єпархії в Сан-Фран­­циско. Сучасну церкву збудовано 1971, при ній діє школа, б-ка, монастир. Поряд із церк. осередками по­стали громад. і культурні організації — Товариство сприя­н­ня УНРаді, Пласт, «Самопоміч». Після 2-ї світової вій­ни створ. хори «Дні­про», «Євшан-зілля», видавався муз. ж. «Віс­ті». 1964 засн. нар. дім товариства «Просвіта». Осередком укр. громади в М. є Укр.-амер. громад. центр, з-поміж осн. форм діяльності якого: під­тримка укр. хорових та муз. колективів, зокрема Укр. нар. ансамблю танцю «Черемош», Укр.-амер. молодіж. асоц., організація та проведе­н­ня Укр. фестивалю спадщини, Укр. фестивалю писанки, традиц. Великод. базару, а також укр. культур., громад. та спорт. заходів. Українці в М. сприяють збережен­ню та популяризації укр. культури, під­тримують роз­виток освіти України (напр., фонд Левицьких упродовж 2000–05 фінансово під­тримував студентів-семінаристів на Тернопільщині та Івано-Франківщині). Українство обʼ­єд­нується навколо церков. Діють греко-катол. церква св. Костянтина (1913), православні церкви св. Михаїла (1925) та св. Катерини (1995). При церкві св. Костянтина працює невеликий музей укр. мистецтва з унікальною колекцією фото­графій укр. церков з усього світу. У М. жив лікар та громад. діяч, спів­засн. і голова Фундацiї iм. І. Багряного та Комітету допомоги Українi в Мін­несоті А. Лисий. У Мін­несот. університеті викладав О. Не­прицький-Грановський — засн. укр. від­ділу Ім­міграц. істор.-дослід. центру Мін­несот. університету. О. Мельниченко видавав військ.-політ. україномов. ж. «Штурм» Легіону ім. С. Петлюри та очолював парафіял. уряд церкви св. Юрія. У М. в різний час жили та працювали мікробіо­лог О. Корсунський, лікар Р. Мельник, фармацевт Л. Менжега, математик Х. Рябокінь, лікар та громад. діяч М. Козак, істор. діяч С. Єфремов, військ. діяч В. Филонович, громад. діяч Т. Гаєцький, реліг. діячі М. Антохій, А. Кість, В. Левицький, митці М. Ана­стазієвський, О. Булавицький, О. Канюка, М. Михалевич, архітектори Я. Корсунський, Л. Калинич, живописець О. Булавицький, актриса О. Бенцаль-Карпʼяк, літератори О. Костюк, О. Лятуринсь­ка, К. Пере­лісна, О. Соловей, археолог Н. Кордиш-Головко та ін.

М. М. Бес­сонова

Фотоілюстрації

×

❮ ❯

Завантажити статтю