Міртемір
МІРТЕМІ́Р (Миртемир; справж. — Міртемір Турсунов, Миртемир Турсун ўғли; 28. 05(10. 06). 1910, с. Ікан, нині Пн.-Казах. обл., Казахстан — 23. 01. 1978, Ташкент) — узбецький письменник. Нар. поет Узбекистану (1971). Державна премія Узбекистану ім. Хамзи (1979). Навч. у Ташкент. ІНО, закін. Самарканд. пед. академію (Узбекистан, 1932). У 1930-і рр. був безпідставно репрес., працював на буд-ві каналу Москва–Волга, після звільнення — на редактор. роботі. Писав узбец. та рос. мовами. Дебютував 1926 віршами у ж. «Ёш Ленинчи» («Молодий Ленін»), 1928 вийшла перша поет. зб. «Шуълалар қўйнида» («В обіймах проміння»). Вірші М. зробили поміт. внесок у розвиток узбец. лірики, деякі з них покладено на музику. Писав і для дітей. Перекладав з рос. та укр. літ-р. Його перекл. поеми «Наймичка» Т. Шевченка увійшов до зб. «Қубузчи» («Кобзар», т. 1, 1959).
Додаткові відомості
- Основні твори
- Қайнашларим. 1931; Пойтахт. 1936; Қасд. 1944; Янги шеърлар. 1947; Сараланган асарлар. 1958 (усі — Ташкент).
Рекомендована література
- Шарафутдинов А. О поэзии Миртемира // Миртемир. Стихи. Ташкент, 1973.