Міський сад

МІСЬКИ́Й САД  — найдавніший із впорядкованих парків Києва. Знаходиться на верхній правобереж. придніпров. терасі, між вул. М. Грушевського, Хрещатим парком і Маріїнським парком-пам’яткою садово-паркового мистецтва, прилягає до Маріїнського палацу і будинку ВР України. Мав назви — Царський, Государів, Палац. сад, сад 1-го Травня, Першотрав. парк. Від 1993 — сучасна назва (вживали також у сер. 19 ст.). Площа 11,8 га. Гол. вхід — з боку вул. М. Грушевського. Наприкінці 17 ст. нинішня тер. саду була невпорядкованим, пересіченим ярами простором із невеликим фортом «Скородум» на пагорбі. За наказом рос. імператора Петра I тут влаштували виноград. сад. У серед 18 ст. упорядкований і перепланований у зв’язку з будівництвом Цар. (Маріїн.) палацу за проектом арх. Б.-Ф. Растреллі та І. Мічуріна; проект парку створили садівник Й. Гофмейстер та підмайстер В. Скобеєв з урахуванням поперед. пропозицій майстра садово-парк. мистецтва Д. Фока. Займав тер. пл. 26 десятин та 1066 квадрат. сажнів, до якої входили сучасні М. с., стадіон «Динамо» та частина Хрещатого парку. Сад належав палацу, його відвідування було обмежене. У 18 ст. вважався найкращим парком на Пд. Рос. імперії. Великі тераси його верх. рівної ділянки з алеями, павільйонами, альтанками, гротами сполучалися де­рев’яними сходами, прикрашеними скульптурами і балюстрадами, з нижнім садом. На місці укріплення «Скородум» створ. берез. гай у вигляді круглого, за­садженого деревами майданчика з віялом радіал. алей. У саду було висаджено бл. 13 тис. цінних порід деревно-декор. рослин, привезених із різних куточків країни, у 1763 — понад 700 вишень, бл. 15 тис. слив і волос. горіхів, а також виноград, яблуні, груші, абрикоси. У великих оранжереях вирощували екзот. рослини. Доповнювали зелені насадження саду різноманітні декор. дерева, чагарники. Більшу частину врожаю фруктів та ягід відсилали до цар. двору в С.-Пе­тер­бурзі, решту садовий підмайстер продавав киянам. Переважна частина фрукт. саду, виноградників та оранжерей розташо­ву­валася на тер., яку нині займає стадіон «Динамо». Тут також була Долина троянд із декор. озером, що наповнювалося джерел. водою. Над Дніпром було влаштовано галерею для відпочинку, звідки відкривалися мальовничі краєвиди. Після пожеж у палац. комплексі 1811 та 1819 парк втратив своє значення, поступово занепав. Товариство штуч. мінерал. вод, що містилося в Цар. палаці 1834–68, про сад не дбало. Від 1841 перебував під утриманням міста як публіч. парк; тут з’являлися тимчас. будівлі для комерц. розваг. Міська влада надавала сад в оренду приват. особам. Від 1856 М. с. орендував садівник-підприємець К. Христіані, який перетворив нижню частину саду в природ. улоговині на комплекс розважал. закладів «Шато-де-Флер» (діяв від 1863, складався з літніх та зимових павільйонів). Відвідувачі могли скористатися рестораном, кав’ярнею, танц. залою, послухати муз. концерти, побачити театр., естрадні та цирк. видовища. 1879 тут засн. Київ. відділ. Рос. драм. товариства, у липні 1917 відбувся 1-й всеукр. робітн. з’їзд. Найвизнач. спорудами комплексу «Шато-де-Флер» стали концертна зала та Другий міський театр. Концертна зала зведена 1900 (арх. О. Кривошеєв), розібрана у 1930-х рр. у зв’язку з будівництвом стадіону. Другий міський театр споруджено 1912 (арх. І. Ніколаєв), бічним фасадом виходив на Петрів. алею, гол. — на вул. Олександрівська (сучасну вул. М. Грушевського). Цегляний, із великою залою (партер на 668 місць і галерея) та допоміж. приміщенням на 2-х поверхах. Театр орендували у міста приватні антрепренери, які влаштовували у ньому переважно виступи оперети. 1914 у Другому міському театрі відбувся літ. концерт за участі поетів-футуристів, зокрема В. Маяковського, Д. Бурлюка, В. Каменського (1920 будівля згоріла). 1868 на пн. частину саду перемістили заклад штуч. мінерал. вод; 1881 її передано під сад Купец. зібрання, або Купец. сад (нині Хрещатий парк). Частину саду, прилеглу до Цар. палацу, наприкінці 1860-х рр. під час реконструкції останнього відокремили, закрили для публіки й назвали Палац. садом. Тер. понад вул. Олександрівська залишалася громад. простором; від 1887 нею опікувалася міська садова комісія. У 1890-і рр. паралельно до вулиці проклали спец. алею для прочан, щоб убезпечити від них садові насадження. У Цар. саду спорудили один із типових чавун. фонтанів, улаштованих 1899–1901 у системі Київ. водогону. 1909–10 прокладено Петрів. алею, що остаточно відокремила Купец. сад від Царського, одночасно над нею споруджено Парк. міст (за проектом Є. Патона), 1983 його конструкцію змінено точною копією (оригінал встановлено у «Переяслав» Національному історико-етнографічному заповіднику). Від моста пішохідна алея вела понад мальовничим дніпров. схилом та улоговиною «Шато-де-Флер» до осн. частини саду. Схил до Дніпра під Цар. садом служив притулком безхатченків, про що згадувала тогочасна преса та література (І. Ясинський та ін.); ця місцевість отримала фольклорну назву «Зозулина дача». За рад. доби Цар. сад перейменували на сад 1-го Травня (Першотравневий парк). Від 1925 колиш. Палац. сад належав Київ. край. с.-г. музею, що містився у Маріїн. палаці. 1931–36 на тер. «Шато-де-Флер» споруджено стадіон «Динамо». Після 2-ї світової вій­ни Першотравневий парк тривалий час був складовою частиною Центр. парку культури й відпочинку. Тут містилися заклади громад. харчування, ігрові майданчики, концертна естрада (1981–82 у пд. частині споруджено нову оригінал. літню естраду з дерев’яним навісом, арх. Ю. Серьогін), на Пн. Зх. від Маріїн. палацу влаштували басейн, облицьов. червоним гранітом. Композиц. особливістю київ. палацо-парк. ансамблю є те, що гол. вісь, на якій послідовно розташовані парад. двір (курдонер), палац і власне парк, орієнтована не на Дніпро, перпендикулярно до берег. схилів, а паралельно їхній бровці, чим обумовлено терасування вздовж сучас. вул. М. Грушевсь­кого. Такий прийом характерний для італ. ландшафт. архітектури 18 ст. Гол. вхід з боку вул. М. Грушевського оформлено двома темно-сірими граніт. маршами сходів. Біля підпір. стіни між ними споруджено напівкруглий басейн. Верхня тераса саду має регулярне планування, композиційно по­в’язане з палацом, тиловий фасад якого звернено до парку і відділено огорожею. Прогулянк. алеї пролягають обабіч стадіону «Динамо». Від Дніпра і тер. стадіону зведено огорожі, що вирізняються стилістично та за висотою. Схил гори від вул. М. Грушевського укріплений підпір. стіною. У ландшафтах парку переважає замкнута простор. організація. Серед насаджень — бл. 20 видів дерев і чагарників. Осн. породи — липа дрібнолиста, каштан кінсь­кий, клен гостролистий, ясен звичайний, акація біла. Місцями трапляються тополя срібляста, туя західна, ялиця біла, катальпа бузколиста; з екзотів — 2 екземпляри бундука канадського. М. с. є відомою пам’яткою історії, пов’я­заний з перебуванням багатьох відомих осіб. У саду встановлено погруддя М. Глінки (1910, перенесений сюди 1955 з колиш. пров. Музичного), пам’ятники Лесі Українки (скульптор В. Боро­дай, 1965) та М. Заньковецької (скульптор Г. Кальченко, 1974), жабі (скульптор О. Пінчук, 2010), погруддя А. Ахматової (скульп­тор О. Стельмашенко, 2017).

Фотоілюстрації

×

❮ ❯

Завантажити статтю