Мінімальна температура

МІНІМА́ЛЬНА ТЕМПЕРАТУ́РА  — найменше значення температури повітря, ґрунту тощо, яке зафіксоване у даному місці протягом певного проміжку часу (наприклад, доби, декади, місяця); найменше значення середньої температури тієї чи іншої календарної доби, декади, місяця чи всього року за багатолітній період (наприклад, протягом січня за 30 років). Див. також Максимальна температура. Поняття «мін.» у тих же значеннях застосовують і до ін. метеорол. величин. Для визначення М. т. повітря протягом доби на метеорол. станціях використовують мін. термометр — спирт. термометр, всередині капіляра якого у спирті розташ. легкий штифтик із кольор. скла з потовщеннями у вигляді голівок на кінцях. При зниженні температури повітря сила поверхневого натягу переміщує штифтик слідом за меніском. Зі збільшенням температури повітря штифтик затримується на місці завдяки тертю голівок стінками, фіксуючи таким чином поділ шкали, який вказує на М. т. повітря. Проходження річного серед. мінімуму температури повітря аналогічне проходженню річної серед. місяч. температури повітря. В Україні на переваж. тер. найнижчі значення серед. мінімуму відмічено у січні (від -11 до -5 °С), у Криму — в лютому. У липні М. т. змінюється від +15 до +18 °С. Від’ємну середню М. т. повітря на переваж. частині фіксують від листопада до березня. В Укр. Карпатах (на вис. понад 500 м) вона від’ємна ще у квітні. На Пд. березі Криму серед. мінімум температури повітря додатний протягом усього року. Розвиток та активність синопт. процесів мають тенденцію змінюватися з року в рік, спричинюючи коливання М. т. повітря. Бувають роки, коли серед. мінімум додатний навіть у грудні–лютому, а в грудні може становити +1–4 °С (за винятком Укр. Карпат і Крим. гір). У найхолодніші роки від листопада до березня він може набувати від’єм. значень навіть на Пд. березі Криму. Іноді повсюди, за винятком зх. областей і Пд. берега Криму, від’єм. серед. мінімум температури повітря буває у квітні (до -3 °С) та жовтні (до -5 °С). Мінливість серед. мінімуму температури повітря зберігає риси, властиві серед. т-рі. Значення серед. квадратич. відхилення серед. мінімуму температури повітря від листопада до березня повсюди становлять 3–5 °С, від травня до вересня — 1–2 °С, у квітні та жовтні — 1–3 °С. Під час інтенсив. вторгнення арктич. повітря, яке поширюється до Чорного моря та посилює місц. радіац. вихолоджування, встановлюються найнижчі значення абсолют. мінімуму температури повітря. Він значно нижчий, ніж середня місячна температура повітря і навіть середня мін., і залежить від місц. умов і характеру рельєфу. Холодне повітря, яке більш щільне, стікає в улоговини та застоюється у них. Тому М. т. повітря на станціях, які розташ. на від’єм. формах рельєфу (улоговина, неглибокі долини річок), найнижча. У замкнутих улоговинах абсолют. мінімум у зимові місяці може бути на декілька градусів нижчим, ніж на поруч розміщених височинах. У теплий період року ця різниця зменшується внаслідок скорочення тривалості вихолоджування у короткі літні ночі. В умовах міста, внаслідок його утеплювал. ефекту, абсолют. мінімум температури повітря може бути вищим на 5 °С порівняно з околицями. Відповідно до заг. проходження температури повітря найнижчі значення абсолют. мінімуму за рік у більшості випадків встановлюються у січні–лютому, в окремі роки (10–25 %) можуть відмічатися у грудні, інколи у березні або в листопаді. Абсолют. мінімум температури повітря у січні коливається у межах від -42 до -26 °С. Найнижчий (-41,9 °С) мінімум зафіксовано 1935 на Сх. (Луган. обл.). Низький абсолют. мінімум утримується ще у лютому (від -39 до -26 °С) та березні (від -30 до -20 °С). Липень — єдиний місяць, коли абсолют. мінімум температури повітря додатний на всій тер. України. На Пн. Зх. він становить +2–6 °С, а на Пд. — +8–13 °С. На Сх. від’ємні значення абсолют. мінімуму температури повітря відмічаються вже у серпні. Й хоча ці значення невеликі (-4–1 °С), проте така температура завдає знач. збитків с.-г. вироб-ву. У вересні М. т. повітря стає від’ємною на переваж. частині тер., крім Пд. берега Криму, де вона ще залишається додатною (+1–4 °С). У центр. частині Крим. п-ова переважає абсолют. мінімум -6–3 °С, а на Сх. та в степ. р-нах Криму — -7–4 °С. У жовтні повсюди встановлються низькі значення абсолют. мінімуму температури повітря (на деяких станціях зафіксовано до -20 °С та нижче). Абсолют. мінімум температури повітря, як і ін. характеристики, значно змінюється з року в рік. Мінливість абсолют. мінімуму однорідна на всій тер. і має чітко виражений річний хід, зумовлений синопт. процесами кожного сезону. Найбільших значень вона досягає у зимові місяці та становить 3–7 °С. Мінливість синопт. процесів у перехідні місяці (листопад, березень) призводить до того, що середнє квадратичне відхилення у ці місяці мало відрізняється від значень у зимові місяці. У теплий період року (квітень–жовтень) цей показник менший (1,5–2,5 °С) і лише на окремих станціях збільшується до 3 °С. На всіх станціях середнє квадратичне відхилення абсолют. мінімуму за рік дорівнює 3–5 °С. Абсолют. мінімум температури повітря та значення, які близькі до нього, спостерігаються досить рідко. У зв’язку з цим більш показовою характеристикою є середній із абсолют. мінімумів. Він представляє М. т., яку можна очікувати майже щорічно. Середній із абсолют. мінімумів температури повітря, так як і абсолют. мінімум, залежить від місця положення пунктів. Найнижчий (-28, -27 °С) середній із абсолют. мінімумів за рік спостерігається на Пн. Сх. та Сх. На Пд. та Зх. він становить від -25 до -17 °С, у степ. частині Криму — -21–18 °С, на зх. і сх. узбережжях — -18–13 °С, а на Пд. березі Криму — бл. -13–8 °С. Закономірності розподілу середнього з абсолют. мінімумів порушуються особливостями рельєфу. Найпомітніші вони у долині Дніпра, на Волин. і Поділ. височинах. На Закарп. низовині та Передкарп. височині ця температура у межах -24–21 °С, у високогір. р-нах Укр. Карпат знижується до -30–25 °С. Зменшення значень М. т. та зниження температури повітря загалом зумовлюються переміщенням холод. повітряних мас з Арктики та зі Сх., радіац. вихолоджуванням та особливостями підстил. поверхні. Зокрема у від’єм. формах рельєфу М. т. повітря нижча, ніж на вершинах або на схилах на тій же висоті; побл. великих водних об’єктів М. т. повітря буде нижчою, ніж на віддалі. Великі ліс. масиви також впливають на розподіл М. т. повітря. Найзначніші зниження температури повітря відмічено у найсуворіші зими — лютий 1929, січень 1935, 1940, 1950, 1954, 1963, 1985, 1987. У ці роки хвилі холоду охоплювали майже всю тер. України.

Завантажити статтю