Мінімальна температура

Визначення і загальна характеристика

МІНІМА́ЛЬНА ТЕМПЕРАТУ́РА — найменше значе­н­ня температури повітря, ґрунту тощо, яке зафіксоване у даному місці протягом певного проміжку часу (на­приклад, доби, декади, місяця); найменше значе­н­ня середньої температури тієї чи іншої календарної доби, декади, місяця чи всього року за багатолітній період (на­приклад, протягом січня за 30 років). Див. також Максимальна температура. Поня­т­тя «мін.» у тих же значе­н­нях за­стосовують і до ін. метеорол. величин. Для ви­значе­н­ня М. т. повітря протягом доби на метеорол. станціях використовують мін. термометр — спирт. термометр, всередині капіляра якого у спирті роз­таш. легкий штифтик із кольор. скла з потовще­н­нями у ви­гляді голівок на кінцях. При знижен­ні температури повітря сила поверх­невого натягу пере­міщує штифтик слідом за меніском. Зі збільше­н­ням температури повітря штифтик затримується на місці завдяки тертю голівок стінками, фіксуючи таким чином поділ шкали, який вказує на М. т. повітря. Проходже­н­ня річного серед. мінімуму температури повітря аналогічне проходжен­ню річної серед. місяч. температури повітря. В Україні на пере­важ. тер. найнижчі значе­н­ня серед. мінімуму від­мічено у січні (від -11 до -5 °С), у Криму — в лютому. У липні М. т. змінюється від +15 до +18 °С. Від­ʼємну середню М. т. повітря на пере­важ. частині фіксують від листопада до березня. В Укр. Карпатах (на вис. понад 500 м) вона від­ʼємна ще у квітні. На Пд. березі Криму серед. мінімум температури повітря додатний протягом усього року. Роз­виток та активність синопт. процесів мають тенденцію змінюватися з року в рік, спричинюючи колива­н­ня М. т. повітря. Бувають роки, коли серед. мінімум додатний навіть у грудні–лютому, а в грудні може становити +1–4 °С (за винятком Укр. Карпат і Крим. гір). У найхолодніші роки від листопада до березня він може набувати від­ʼєм. значень навіть на Пд. березі Криму. Іноді по­всюди, за винятком зх. областей і Пд. берега Криму, від­ʼєм. серед. мінімум температури повітря буває у квітні (до -3 °С) та жовтні (до -5 °С). Мінливість серед. мінімуму температури повітря зберігає риси, властиві серед. т-рі. Значе­н­ня серед. квадратич. від­хиле­н­ня серед. мінімуму температури повітря від листопада до березня по­всюди становлять 3–5 °С, від травня до вересня — 1–2 °С, у квітні та жовтні — 1–3 °С. Під час інтенсив. вторгне­н­ня арктич. повітря, яке поширюється до Чорного моря та посилює місц. радіац. вихолоджува­н­ня, встановлюються найнижчі значе­н­ня абсолют. мінімуму температури повітря. Він значно нижчий, ніж середня місячна температура повітря і навіть середня мін., і залежить від місц. умов і характеру рельєфу. Холодне повітря, яке більш щільне, стікає в улоговини та за­стоюється у них. Тому М. т. повітря на станціях, які роз­таш. на від­ʼєм. формах рельєфу (улоговина, не­глибокі долини річок), найнижча. У за­мкнутих улоговинах абсолют. мінімум у зимові місяці може бути на декілька градусів нижчим, ніж на поруч роз­міщених височинах. У теплий період року ця різниця зменшується внаслідок скороче­н­ня тривалості вихолоджува­н­ня у короткі літні ночі. В умовах міста, внаслідок його утеплювал. ефекту, абсолют. мінімум температури повітря може бути вищим на 5 °С порівняно з околицями. Від­повід­но до заг. проходже­н­ня температури повітря найнижчі значе­н­ня абсолют. мінімуму за рік у більшості випадків встановлюються у січні–лютому, в окремі роки (10–25 %) можуть від­мічатися у грудні, інколи у березні або в листопаді. Абсолют. мінімум температури повітря у січні коливається у межах від -42 до -26 °С. Найнижчий (-41,9 °С) мінімум зафіксовано 1935 на Сх. (Луган. обл.). Низький абсолют. мінімум утримується ще у лютому (від -39 до -26 °С) та березні (від -30 до -20 °С). Липень — єдиний місяць, коли абсолют. мінімум температури повітря додатний на всій тер. України. На Пн. Зх. він становить +2–6 °С, а на Пд. — +8–13 °С. На Сх. від­ʼємні значе­н­ня абсолют. мінімуму температури повітря від­мічаються вже у серпні. Й хоча ці значе­н­ня невеликі (-4–1 °С), проте така температура завдає знач. збитків с.-г. вироб-ву. У вересні М. т. повітря стає від­ʼємною на пере­важ. частині тер., крім Пд. берега Криму, де вона ще залишається додатною (+1–4 °С). У центр. частині Крим. п-ова пере­важає абсолют. мінімум -6–3 °С, а на Сх. та в степ. р-нах Криму — -7–4 °С. У жовтні по­всюди встановлються низькі значе­н­ня абсолют. мінімуму температури повітря (на деяких станціях зафіксовано до -20 °С та нижче). Абсолют. мінімум температури повітря, як і ін. характеристики, значно змінюється з року в рік. Мінливість абсолют. мінімуму однорідна на всій тер. і має чітко виражений річний хід, зумовлений синопт. процесами кожного сезону. Найбільших значень вона досягає у зимові місяці та становить 3–7 °С. Мінливість синопт. процесів у пере­хідні місяці (листопад, березень) призводить до того, що середнє квадратичне від­хиле­н­ня у ці місяці мало від­різняється від значень у зимові місяці. У теплий період року (квітень–жовтень) цей показник менший (1,5–2,5 °С) і лише на окремих станціях збільшується до 3 °С. На всіх станціях середнє квадратичне від­хиле­н­ня абсолют. мінімуму за рік дорівнює 3–5 °С. Абсолют. мінімум температури повітря та значе­н­ня, які близькі до нього, спо­стерігаються досить рідко. У звʼязку з цим більш показовою характеристикою є середній із абсолют. мінімумів. Він пред­ставляє М. т., яку можна очікувати майже щорічно. Середній із абсолют. мінімумів температури повітря, так як і абсолют. мінімум, залежить від місця положе­н­ня пунктів. Найнижчий (-28, -27 °С) середній із абсолют. мінімумів за рік спо­стерігається на Пн. Сх. та Сх. На Пд. та Зх. він становить від -25 до -17 °С, у степ. частині Криму — -21–18 °С, на зх. і сх. узбереж­жях — -18–13 °С, а на Пд. березі Криму — бл. -13–8 °С. Закономірності роз­поділу середнього з абсолют. мінімумів порушуються особливостями рельєфу. Найпомітніші вони у долині Дні­пра, на Волин. і Поділ. височинах. На Закарп. низовині та Пере­дкарп. височині ця температура у межах -24–21 °С, у високогір. р-нах Укр. Карпат знижується до -30–25 °С. Зменше­н­ня значень М. т. та зниже­н­ня температури повітря загалом зумовлюються пере­міще­н­ням холод. повітряних мас з Арктики та зі Сх., радіац. вихолоджува­н­ням та особливостями під­стил. поверх­ні. Зокрема у від­ʼєм. формах рельєфу М. т. повітря нижча, ніж на вершинах або на схилах на тій же висоті; побл. великих водних обʼєктів М. т. повітря буде нижчою, ніж на від­далі. Великі ліс. масиви також впливають на роз­поділ М. т. повітря. Най­значніші зниже­н­ня температури повітря від­мічено у найсуворіші зими — лютий 1929, січень 1935, 1940, 1950, 1954, 1963, 1985, 1987. У ці роки хвилі холоду охоплювали майже всю тер. України.

Літ.: Стернзат М. С. Метеорологические приборы и наблюдения. Ленин­град, 1968; Клімат України. К., 2003.

В. М. Шпиг

Завантажити статтю