Молодаво

МОЛОДА́ВО – давнє поселення на Волині, що нині складається із суміжних сіл Молодаво Перше, Молодаво Друге та Молодаво Третє Дубенського району Рівненської області. 2016 Молодав. сільс. раду (22,495 км²; центр — М. Третє; 1992 виділено з Мирогощан. сільс. ради) приєднано до Привільнен. об’єднаної територіал. громади. Села знаходяться за бл. 30 км від обл. центру, 15 км від райцентру та 2 км від сіл Мирогоща Перша і Мирогоща Друга. М. Друге прилягає до с. Привільне. За переписом насел. 2001, у М. Першому мешкали 335, М. Другому — 308, М. Третьому — 431 особа; нині заг. кількість жит. — 1019 осіб; переважно українці. Проходить автомобіл. шлях міжнар. значення Київ–Чоп. В околицях досліджено давній курган і поселення черняхів. культури, знайдено артефакти давньорус. часу та пізнього Середньовіччя. За нар. переказами, назва походить: від місц. землевласника, який мав прізвище Молодавський або Молодецький; від того, що село заснували серед «молодого лісу», що виріс на місці спаленого татаро-монголами. Від 2-ї пол. 14 ст. навколишні землі входили до складу Великого князівства Литовського. М. уперше згадується в писем. джерелах 1561. Після Люблін. унії 1569 включено до Луцького пов. Волин. воєводства Польщі. Жит. брали участь у Визв. війні під проводом Б. Хмельницького, гайдамац. русі та Коліївщині. За Андрусів. перемир’ям 1667 М. залишилося в складі Польщі. Після 3-го поділу Польщі 1795 відійшло до Рос. імперії. Відтоді — село Дубен. пов. Волин. губ. У 2-й пол. 19 ст. тут оселилася значна кількість чехів (після 2-ї світової війни переїхали до Чехословаччини), а також словаки та поляки. Чеські підприємці заснували кілька підприємств, зокрема цегел. і молокоперероб. заводи. Тут відкрили міністер. училище. 1914 мешкали понад 2,5 тис. осіб. Під час воєн. дій 1918–20 влада неодноразово змінювалася. 1920–39 — знову у межах Польщі. За польс. адм. поділом, у ґміні Варковичі Дубен. пов. Волин. воєводства розрізняли 3 села: М. Волостянська, М. Чеська-1 та М. Чеська-2. Від 1939 — у складі УРСР. Від червня 1941 — під нім.-фашист. окупацією. 14 жовтня 1943 нацисти розстріляли 30 осіб. 7 лютого 1944 під час визволення М. загинули 248 рад. воїнів. До серед. 1950-х рр. вели збройну боротьбу вояки ОУН–УПА. Жит. зазнали сталін. репресій. Згодом у берез. лісі засн. дит. санітарно-оздоров. комплекс «Берізка». 2006 був 371 двір, проживали 1058 осіб. У тому ж році відкрито пам’ятник жит., які загинули під час 2-ї світової війни. Нині функціонують заг.-осв. школа, дитсадок; клуб, б-ка; фельдшер.-акушер. пункт. Є дерев’яна церква Різдва Пресвятої Богородиці, зведена 1885 (раніше на цьому місці стояли храми 16 ст. і 1758; зберігаються царські ворота, ікони «Христос Великомученик», «Різдво Богородиці», «Параскевія П’ятниця», ручний хрест і чаша дарів 18 ст.). Реліг. громади: УПЦ КП і християн віри євангельської. У М. Другому народився письменник, перекладач, літературознавець М. Пшеничний.

Літ.: Цинкаловський О. Стара Волинь і Волинське Полісся: (краєзн. слов. — від найдавніших часів до 1914 р.). Т. 2. Вінніпег, 1986; Село моє — краплиночка на карті (з історії села Молодаво). Дубно, 2005.

А. С. Адамчук