Молодія

МОЛОДІ́Я  — село Глибоцького району Чернівецької області. 2018 Молодій. сільс. раду зараховано до Чагор. об’єднаної територіал. громади. М. знаходиться на правому березі р. Дереглуй (притока Пруту, бас. Дунаю), у місці впадіння в неї р. Кися; за 34 км від райцентру, 10 км від обл. центру та 2,5 км від залізнич. ст. Чернівці-Південна. Площа 9,45 км². За переписом насел. 2001, проживали 3822 особи: румунів — 55,52 %, українців — 43,54 %; станом на 2016 — 3980 осіб. Виявлено низку археол. пам’яток, зокрема поселення раннього заліз. віку (нац. значення), трипіл., Ноа, лукашів., карпат. курганів та ін. культур, давньорус. городище. Вперше згадується 1486 у грамотах як поселення Молдов. князівства, що перебувало у васал. залежності від Осман. імперії. 1775 відійшло до Австрії (від 1867 — Австро-Угорщина). 1782 з трансильван. провінції Банат прибули нім. колоністи-шваби (1940 бл. 1,2 тис. осіб виїхали в Німеччину). Наприкінці 18 ст. село заселяли німці, русини та румуни. 1841 відкрито школу. 1918–40 та 1941–44 — під владою Румунії. 1930 мешкали 3960 осіб: румунів — 67,96 %, німців — 25,57 %, росіян — 3,09 %, євреїв — 2,29 %, українців — 0,91 %, поляків — 0,16 %. 1940–41 та від 1944 — у складі УРСР. Жит. зазнали сталін. репресій. За Всесоюз. переписом насел. 1989, проживали 3741; станом на 2007 — 3847, на 2013 — 3851 особа. У М. — заг.-осв. школа, навч. комбінат з автосправи та механізації с. господарства; Будинок культури, б-ка; протитуберкульоз. диспансер. Збереглася Хресто-Воздвижен. церква (1903; пам’ятка архітектури місц. значення; 2016 проведено реконструкцію; храм на низькому мурованому фундаменті, цегляний, потинькований, вкритий похилим дахом; в інтер’єрі домінує висотне розкриття простору, іконостас — високий, чотириярусний — поч. 20 ст.), на Сх. від неї — дзвіниця (квадратна в плані, двоярусна). Діє Свято-Покров. жін. монастир УПЦ МП. Протестант. громади: євангел. християн-баптистів і п’ятидесятників. Є брат. могила воїнів австро-угор. армії, які загинули під час 1-ї світової вій­ни. Встановлено пам’ятник рад. воїнам, які загинули під час 2-ї світової вій­ни. Серед видат. уродженців — лікар-хірург А. Іфтодій, румун. мовознавець С. Мунтян; чл. СХ Молдови С. Флореску; брати композитори Георгій та Євсевій Мандичевські; церк. діяч УПЦ МП Володимир (Мороз).

Фотоілюстрації

×

❮ ❯

Завантажити статтю