Молочанськ
Визначення і загальна характеристика
МОЛОЧА́НСЬК (до 1915 та 1941–43 — Гальбштадт) — місто Токмацького району Запорізької області. Знаходиться в місці злиття річок Токмак і Чингул у р. Молочна (бас. Азовського моря), за 98 км від обл. центру та 12 км від райцентру. Площа 8,5 км2. За переписом насел. 2001, проживали 7964 особи (складає 87,6 % до 1989); станом на 1 січня 2018 — 6531 особа; переважно українці та росіяни. Залізнична станція. Побл. М. розкопано 42 кургани й виявлено 434 поховання: доби бронзи, скіфські, сарматські та печенізько-половецькі. Засн. 1803 як поселення нім. колоністів Гальбштадт (Півмісто). 1803–06 сюди іммігрували 365, 1819–20 — 254 родини менонітів. 1835 мешкали бл. 1,2 тис. родин менонітів (6 тис. осіб). 1804–71 — центр Молочан. меноніт. округу, 1871–1923 — Гальбштадт. волості. У різний час входив до складу Таврій., Катеринослав. і Запоріз. губ.; Бердян. і Великотокмац. пов. У 19 ст. були розвинені вівчарство, хліборобство, садівництво і шовківництво. 1832 збудовано пивоварню й оцтовий завод. Згодом засн. ґуральню, суконну та шовкомотал. ф-ки. У 1860-х рр. споруджено завод, що виробляв косарки, молотарки, сівалки, плуги, цегельно-черепичні преси. Пізніше тут відкрито чавуноливар. цех, що випускав литво, поршні, циліндри тощо. 1880 засн. підприємство з виготовлення крохмалю, декстрину та рисової пудри. 1913 прокладено залізницю. 1915 Гальбштадт перейменовано на М. Під час воєн. дій 1918–20 влада неодноразово змінювалася. 1923–25 — у складі Бердян., 1925–30 — Мелітоп. округ; 1932–39 — Дніпроп., від 1939 — Запоріз. обл. 1924–39 — райцентр. Від 1938 — місто рай. значення. Жит. потерпали від голодомору 1932–33, зазнали сталін. репресій. Від 5 жовтня 1941 до 21 вересня 1943 — під нім.-фашист. окупацією. Діяло реєстрац. бюро осіб нім. національності. У 2-й пол. 20 ст. введено в експлуатацію молочноконсерв. і мебл. комбінати, гренаж. і пивовар. заводи, ливарно-мех. цех Токмац. заводу металогосп. виробів, плодорозплідник і держплемстанцію. Нині у М. — профес. аграр. ліцей, навч.-вихов. комплекс «заг.-осв. школа-гімназія», заг.-осв. школа, спец. заг.-осв. школа-інтернат, ДЮСШ, 2 дитсадки; Будинок культури, дит. школа мистецтв, міська б-ка; рай. лікарня, центр первин. мед.-сан. допомоги, дит. санаторій, психіатр. лікарня. Діє кілька реліг. громад, зокрема УПЦ МП і менонітів. Пам’ятки архітектури (кін. 19 — поч. 20 ст.): палац Шредера, млин і житл. будинок Вільямса, нім. школа (нині Будинок культури), лікарня нім. громади, мед. училище (нині житл. будинок), приватна жін. гімназія (нині меноніт. центр), товариство взаєм. кредиту. Встановлено пам’ятники воїнам-землякам і воїнам-визволителям, які загинули під час 2-ї світової війни. Серед видат. уродженців — акушер-гінеколог В. Голота, фізик В. Лободюк; живописець, графік, нар. художник РФ М. Лой; фахівець у галузі мор. транспорту, Герой України С. Стребко, промисловець, Герой Соц. Праці В. Карпов. З М. пов’язані життя та діяльність хірурга-офтальмолога Б. Радзіховського та мікробіолога І. Чинченка. У місті похов. Герой Радянського Союзу М. Рогачов.