Молчан Микола Леонідович
МОЛЧА́Н Микола Леонідович (29. 07. 1976, Львів) — живописець, художник театру. Член НСХУ (2012). Закін. відділ монум.-декор. живопису (2002; майстерня А. Максименка) та факультет образотвор. мистецтва (2004) Львів. АМ. Працює у Львові: 2003–04 — викладач рисунка коледжу декор. і ужитк. мистецтва; відтоді — в АМ: від 2009 — старший викладач кафедри рисунка, від 2012 — каф. монум. живопису. Основні галузі — станк. і монум. живопис, сценографія. Учасник міських, обл., всеукр. та зарубіж. мистецьких виставок і пленерів від 2000. Персон. — у Львові (2010, 2012, 2016), Луцьку (2017). Створює живописні пейзажі, портрети у реаліст. стилі. Виконав макети до опери «Мадам Баттерфляй» Дж. Пуччіні (2000), вистав «Голий король» Є. Шварца (2001), «За двома зайцями» М. Старицького (2005); оформив експозиц. стенди для Львів. літ.-мемор. музею І. Франка (2006). Художник-постановник вистав реж. Р. Валька: «Дуенья» (цитата твору «Поцілунок» Г. Клімта, 2004; Львів. обл. муз.-драм. театр ім. Юрія Дрогобича, м. Дрогобич), «Ці вільні метелики» Л. Ґерша (2012) і «Пригоди Тома Сойєра» Т. Мейсона за Марком Твеном (2018, афіша; обидві — 1-й укр. театр для дітей та юнацтва, Львів).
Додаткові відомості
- Основні твори
- живопис — «Яна», «Степан», «Море. Одеса» (усі — 1998), «Андрій», «Катя» (обидва — 2001), «Олександра», «Наталія» (обидва — 2002), «Львів», «Шевченківський гай» (обидва — 2004), «Озеро» (2007), «Дорогою до Тереблянського водосховища», «Борис», «Галина» (усі — 2008), «Дерева» (2010), «Мукачеве. Латориця» (2011), триптих «Таємна вечеря» (2015), «Мислівка», «Ріка», «Апокаліптичний Христос» (усі — 2016), «Море Саранди», «Скелі білих хорватів» (обидва — 2018); серії — «Грибенів» (2001–08), «Дагяска» (2005–09), «Космач» (2008–15), «Водоспад. Кам’янка» (2014–15), «Водоспад. Шипіт» (2014–16); простор. композиції — «Серце. 13», «Юрій Змієборець» (обидві — 2016); тетраптих «Вершники апокаліпсиса» (2017).
Рекомендована література
- Медвідь Л. Раціональність обов’язку (декілька слів про творчість Миколи Молчана) // ОМ. 2008. № 4.
Фотоілюстрації
Завантажити статтю
Людина 
