Мон Вероніка
МОН Вероніка (справж. — Припутникова Тетяна Владиславівна; 04. 09. 1971, м. Батумі, Грузія) — майстриня художнього текстилю, графік, живописець. Диплом 2-го ступеня конкурсу «Золотий перетин» за кращий твір декор.-ужитк. мистецтва (Одеса, 2006). Закін. регент. відділення Смолен. духов. семінарії (РФ, 1990). Сестра Коломен. Свято-Троїц. жін. монастиря (Моск. обл., 1990–91), перебувала в обителі Спасо-Бородин. жін. монастиря (Москва). Від 1992 — інокиня Віринея Одес. Свято-Михайлів. жін. монастиря. Закін. худож.-графіч. факультет Пд.-укр. пед. університету (Одеса, 2010; викл. Е. Серпіонова, В. Філіпенко). Працює викл. іконопис. відділ. Одес. духов. семінарії (від 2012). Учасниця регіон., всеукр., міжнар. мистецьких виставок від 2003. Для творчості М. притаманне лірико-поет. сприйняття натур. оточення природи, архіт. споруд сакрал. значення у гобеленах, декор. умовність форми і кольору — у вишивці, графічна привабливість малюнку та елементи гумору — в графіці; в іконописі зберігає класичність форми і традиц. змістовність образів.
Додаткові відомості
- Основні твори
- гобелени — «Сон паломника», «Світанок в обителі» (обидва — 2003), «Прийми мене, пустине» (2005), «Сильна особистість» (2015); вишивки — «Видіння», «Світло вночі» (обидві — 2003), «Сильна особистість», диптихи «Яскрава особистість» (усі — 2007) та «Адам і Єва» (2010), «Серце чорного квадрата» (2012), «Гра» (2017), «Полонений» (2018), «Ритми білої ночі» (2019).