МРИ́ГЛОД Ігор Миронович (26. 05. 1960, смт Козлів Козівського р-ну Тернопільської обл.) — фізик. Доктор фізико-математичних наук (2000), академік НАНУ (2012). Дійсний член НТШ (2011). Премія імені С. Пекаря НАНУ (2003). Закінчив Львівський університет (1982). Від­тоді працював у Львівському від­ділі статичної фізики Ін­ституту теорії фізики АН УРСР; від 1990 — в Ін­ституті фізики конденсованих систем НАНУ (Львів): від 2001 — завідувач від­ділу квантово-статичної теорії процесів каталізу, водночас 2006–21 — директор. Викладав 2005–14 у Національному університеті «Львівська політехніка»: професор і керівник філії кафедри інженерної матеріало­­знавства та прикладної фізики. Від 2006 — за­ступник голови Західного наукового центру НАНУ та Міністерства освіти і науки України; від 2015 — за­ступник академіка-секретаря Від­ділу фізики і астрономії НАНУ. 

Основні напрями наукових досліджень: динаміка і фазова поведінка рідин, теорія фазових пере­ходів, методи статичної фізики і компʼютерне моделюва­н­ня, теорія каталітичних реакцій, моделюва­н­ня людської діяльності методами статичної фізики, поведінка пали­вовмісних матеріалів в обʼєкті «Укрит­тя». Роз­винув метод узагальнених колективних мод у теорії рідин, дослідив не­гідродинамічний механізм пошире­н­ня тепла, природу оптичних мод фонон­ного типу у сумішах, механізми формува­н­ня спінових хвиль у магнітних рідинах. Вивів низку точних спів­від­ношень для узагальненого коефіцієнта пере­носу в сумішах. Брав участь у роз­роблен­ні високоефективних алгоритмів для компʼютерного моделюва­н­ня багаточастинкових систем методом молекулярної динаміки. Теоретично довів факт появи нових поправок до скейлінгу при фазовому пере­ході другого роду в системах із термодинамічними вʼязями, за­пропонував загальний формалізм опису таких пере­ходів. Спів­автор кн. «Микола Боголюбов і Україна» (Львів, 2009).