Муєдин Рустем

МУЄДИ́Н Рустем (Му­єдинов Рустем Османович; 06. 07. 1916, Сімферополь — 24. 01. 2012, там само) — кримськотатарський письмен­ник. Брат М. Севдіяра. Член НСПУ (1993). Навч. у 13-й кримськотатар. зразк. школі. 1965 заочно закін. 1-й курс факультету журналістики Ташкент. університету (змусили покинути навч.). Дебютував 1937 оповіда­н­ням «Рус­тем­нинъ джинаетлиги» («Провини Рустема») в ж. «Яш ленинджилер» («Юні ленінці»). Учасник 2-ї світової вій­ни. 1944 М. демобілізовано й депортовано до Узбеки­стану, де пере­бував під по­стій. на­глядом КДБ, оскільки його брат був звинувач. рад. владою в колабораціонізмі й ви­їхав до США. Жив у м. Янгіюль (Ташкент. обл.), працював токарем, арт. балету обл. театру ім. Юсупова (1946–48), вантажником, шофером, слюсарем, фото­графом, будівельником; від 1979 — на пенсії. Від 1957 публікував стат­ті й оповіда­н­ня в г. «Ленин байрагъы» («Ленінсь­кий прапор») та ж. «Йылдыз» («Зірка»). 1989 повернувся до Криму. 1993–96 — кор. г. «Къырым» («Крим»), де ви­ступав на злободен­ні теми. Автор повісті «Такъдир» («Доля», Ташкент, 1972), зб. прози «Ана къайгъысы» («Материнська турбота», 1995), вибр. творів «Къатмер къадерлер» («Повороти долі», 2000) та «Йылнаме» («Літопис», 2007), кн. оповідань «Асанчыкъ ве къашкъачыкъ» («Асан і Кашкачик», 2004), роману «Агъыр такъдирлер» («Нелегкі долі», 2009; усі — Сімферополь), присвяч. пере­важно темі депортації. Писав також пʼєси, найві­доміша — «Сёнмеген йылдызлар» («Непогаслі зірки»), по­ставлена 2011 на сцені Крим. муз.-драм. театру. Низку творів М. пере­кладено укр. та рос. мовами.

Завантажити статтю