Музыкальная новь

«МУЗЫКА́ЛЬНАЯ НОВЬ»  — журнал. Заснований 1923 співроб. Муз. сектору Держвидаву (Москва — Петроград), а згодом — офіц. орган Всерос. асоц. пролетар. музикантів (ВАПМ). Виходив російською мовою до 1925 (всього — 12 номерів). Спочатку пла­нувався як щомісяч. журнал, але виходив нерегулярно, інколи мав подвійну нумерацію. Наклад від 1 тис. до 2 тис. прим. Містив нотні додатки (не кожен номер). Художнє оформлення в стилі конструктивізму здійснила Л. Попова. Журнал став своєрідним продовженням ж. «К новым берегам», три номери якого вийшли з квітня по серпень 1923. Публікував ідейні принципи Всерос. асоц. пролетар. музикантів, що відображали політику комуніст. партії, зокрема встановлення диктатури пролетар. мистецтва в музиці, пропаганду спрощення профес. муз. мистецтва, доступ. для робочого класу. Серед рубрик — «Передовая», «Общественный отдел», «Музыка в рабочем клубе», «Жизнь Москвы», «Обзор музыкальной литературы», «По музыкальным школам», «За рубежом», «Хроника», «Библиография», «Письма и ответы». Друкував матеріали про музикантів, композиторів (класиків та сучасників), анонси концертів і рец., огляди радіо-концертів та ін. Висвітлював муз. життя України, зокрема діяльність Муз. товариства ім. М. Леонтовича, передруковував матеріали праць М. Грінченка, Б. Неймана, Г. Любомирського, П. Козицького із ж. «Музика». Серед авторів — Є. Браудо, С. Бугославський, І. Глєбов, В. Дасманов, М. Іванов-Борецький, О. Кастальський, М. Пекеліс. Відп. ред. — О. Сергєєв, С. Крилова. Продовженням «М. н.» 1926 став ж. «Музыка и октябрь» (ред. — С. Крилова), також підпорядк. ВАПМу.

Завантажити статтю