Мукачівська терасна низовинна рівнина
Визначення і загальна характеристика
МУКА́ЧІВСЬКА ТЕРА́СНА НИЗОВИ́ННА РІВНИ́НА — геоморфологічна підобласть Українських Карпат, на заході Закарпатської області. Ін. назва — Чоп-Мукачів. алювіал.-пластова рівнина. Орографічно відповідає Закарпатській низовині й Берегів. вулкан. горбогір’ю. Абсолютні вис. становлять 100–150 м, поверхня нахилена з Пн. від передгір’їв Вулканічного хребта на Пд. до р. Тиса. Рельєф переважно плоский, виділяють окремі вулкан. гори (Чорна гора, вис. 568 м; Шаланка, вис. 372 м). У геоструктур. відношенні відповідає Закарпатському прогину та крайовій частині Паннон. масиву, розділених Припаннон. зоною розломів. У геол. будові представлені неоген-плейстоцен. моласи потуж. 2600 м, інтрузивні й ефузивні утворення, пов’яз. з розломами, та антропоген., переважно алювіал., відклади. У межах М. т. н. р. виділяють акумулятивні Закарп. субгоризонтал. й Копан. терасов. рівнини та Берегів. денудац.-вулкан. горбогір’я (Косино-Беган. й Берегів. частини, г. Шаланський Гельмець, Реметів. перешийок і зх. відроги Копан. масиву з Чорною горою). На Закарп. рівнині виражена одна голоценова тераса, на Копан. рівнині простежено давніші рівні (пліоцен, міндель, рис і вюрм); на Берегів. горбогір’ї внаслідок густого яружного розчленування окремі ділянки набули вигляду бедленду. М. т. н. р. утворилася внаслідок акумуляції осадових порід під час тривалого опускання території, особливо інтенсивно в епоху плейстоцену; лише наприкінці плейстоцену та в голоцені відбулося її підняття. Рельєф рівнини зазнав знач. антропоген. перетворення внаслідок меліорації. Із сучас. процесів розвинені ерозія і заболочування. Особливості геоморфології та геол. будови сприяли формуванню унікал. для тер. України типів природ. оселищ, що мають важливе природоохоронне значення для збереження фіто- й зоорізноманіття. До Вулкан. пагорбів приурочені фрагменти термофіл. дібров і лучних степів паннон. типу, що є осередками існування великої кількості видів рослин. й тварин. світу, занес. до Червоної книги України. Масив Чорної гори належить до складу Карпатського біосферного заповідника.
Фотоілюстрації
Завантажити статтю
