Кірімов Іван Захарович

КІРІ́МОВ Іван Захарович (21. 01. 1943, с. Рижавка Жмерин. р-ну Вінн. обл. — 22. 05. 2017) — письмен­ник, пере­кладач, політичний діяч. Народний депутат України (1994–2002). Член НСЖУ (1975). Навч. у Київ. ін­ституті іноз. мов (1961–63), закін. Горлів. пед. ін­ститут іноз. мов (Донец. обл., 1969). Учителював. 1972–92 з пере­рвою працював у рай. г. «Трибуна праці» (смт Іванків Київ. обл.); 1980–81 — пере­кладач у ВМФ СРСР; 1982–88 — лектор Іванків. райкому КПУ. Голова Іванків. селищ. ради (1992–94) та райдерж­адміністрації (2004–06). У ВР України 2-го склика­н­ня — голова під­комітету з питань зони від­чуже­н­ня Комітету з питань Чорнобил. ката­строфи, чл. груп «Державність» і «Кон­ституц. центр»; 3-го склика­н­ня — голова під­комітету з питань законодав. забезпече­н­ня держ. політики у сфері захисту громад. здоровʼя та мед.-соц. про­блем Чорнобил. ката­строфи Комітету з питань охорони здоровʼя, материнства та дитинства, чл. групи «Незалежні» (1998–99), фракції «Батьківщина» (від 1999). Був головою Київ. обл. організації Всеукр. обʼ­єдн. «Батьківщина». Автор поет. зб. «І радість, і сум…» (К., 1997), «Уже на серце, як на луг…» (1997), «Збираю по перлині» (1998), «Осін­ні гомони» (1999), «Минуло літ…», «Мене втіша пелюстка свічки», «Гаванські ночі» (усі — 2001), «Гірких слів не кажіть» (2002), «Біль» (2004), «Помаранчеві дні» (2005), «Серед сподівань» (2006), «Український Сократ» (2008), «Кінгір», «Доля» (обидві — 2010), «Стою на березі життя» (2012); істор. повістей «Оріян-Град» (2003), «Початок…Кінець…Початок», «Аби вдяганка була» (обидві — 2009), «Ми з ХХ столі­т­тя» (2010), «Шлях» (2012); есе «Звізда Полин, або Запланована ката­строфа» (2006; усі — Ужгород). Пере­клав з іспан. мови окремі поезії Ф. Ґарсіа Лорки, Р. Альберті, П. Марті; з польс. — Ф. Карпінського, Т. Котарбінського, В. Стругала; з франц. — П. Верлена та ін.

Завантажити статтю