КІРІ́МОВ Іван Захарович (21. 01. 1943, с. Рижавка Жмеринського р-ну Він­ницької обл. — 22. 05. 2017) — письмен­ник, пере­кладач, політичний діяч. Народний депутат України (1994–2002). Член Національної спілки журналістів України (1975). На­вчався у Київському ін­ституті іноземних мов (1961–63), закінчив Горлівський педагогічний ін­ститут іноземних мов (Донецька обл., 1969). Учителював. 1972–92 з пере­рвою працював у ра­йон­ній газеті «Трибуна праці» (смт Іванків Київської обл.); 1980–81 — пере­кладач у ВМФ СРСР; 1982–88 — лектор Іванківського райкому КПУ. Голова Іванківської селищної ради (1992–94) та райдерж­адміністрації (2004–06). У ВР України 2-го склика­н­ня — голова під­комітету з питань зони від­чуже­н­ня Комітету з питань Чорнобильської ката­строфи, член груп «Державність» і «Кон­ституційний центр»; 3-го склика­н­ня — голова під­комітету з питань законодавчого забезпече­н­ня державної політики у сфері захисту громадського здоровʼя та медико-соціальних про­блем Чорнобильської ката­строфи Комітету з питань охорони здоровʼя, материнства та дитинства, член групи «Незалежні» (1998–99), фракції «Батьківщина» (від 1999). Був головою Київської обласної організації Всеукраїнського обʼ­єд­на­н­ня «Батьківщина». Автор поетичних збірок «І радість, і сум…» (Київ, 1997), «Уже на серце, як на луг…» (1997), «Збираю по перлині» (1998), «Осін­ні гомони» (1999), «Минуло літ…», «Мене втіша пелюстка свічки», «Гаванські ночі» (усі — 2001), «Гірких слів не кажіть» (2002), «Біль» (2004), «Помаранчеві дні» (2005), «Серед сподівань» (2006), «Український Сократ» (2008), «Кінгір», «Доля» (обидві — 2010), «Стою на березі життя» (2012); історичних повістей «Оріян-Град» (2003), «Початок…Кінець…Початок», «Аби вдяганка була» (обидві — 2009), «Ми з ХХ столі­т­тя» (2010), «Шлях» (2012); есе «Звізда Полин, або Запланована ката­строфа» (2006; усі — Ужгород). Пере­клав з іспанської мови окремі поезії Ф. Ґарсіа Лорки, Р. Альберті, П. Марті; з польської — Ф. Карпінського, Т. Котарбінського, В. Стругала; з французької — П. Верлена та ін.