Муньє Еммануель

МУНЬЄ́ Еммануель (Mounier Emmanuel; 01. 04. 1905, м. Ґренобль, Франція — 22. 03. 1950, м. Шатене-Малабрі, Франція) — французький філософ. Філос. освіту отримав в університеті Ґренобля та Сорбонні. Засн. франц. персоналізму. Співзасн. і видавець часопису «Esprit» (1932–41, 1945–50), навколо якого гуртувався персоналіст. рух у Франції. Викладав філософію в коледжах Франції, Бельгії. На тлі екон. колапсу, політ. і морал. дезорієнтації як критерій вирішення проблем запропонував люд. особистість. Закликав до розмежування духов. світу особистості від штуч. та матеріал. бурж. світу. Критикував імперсонал. розвиток індивідуальності, парламент. демократію та масову культуру. Вважав, що ліберал. демократія утримує імперсонал. ідеї, тому потребує крит. сприйняття. Пропонував здійснити справжню революцію, суть якої полягає у ствердженні нового гуманізму (розглядав його як процес витіснення бурж. прагнення «мати» християн. настановою «бути»). Стверджував, що духовна революція складає основу пошуку істини та побудови нових соц. структур. Така революція породжує зобов’язання: осудження, вдумливість і тех. планування. У центрі М. — концепт християн. досвіду «трагіч. оптимізму». Розглядав християнина як пильного та сильного атлета, який знаходиться в постій. духов. боротьбі; важливою умовою досягнення перемоги в ній вважав міжособистісне спілкування. Всупереч марксизму, заперечував можливість прогресу, що ігнорує трансцендентал. вимір. Вплинув на творчість Ґ.-О. Марселя, Ж. Маритена та ін.

Завантажити статтю