Мурзак-Кобинська культура

МУРЗА́К-КОБИ́НСЬКА КУЛЬТУ́РА – група мезолітичних пам’яток гірського Криму з однотипним крем’яним інвентарем. Йому вла- стиві різноманітні геом. мікроліти (трикутники, асиметр. і симетр. трапеції), сплощені одноплощинні нуклеуси для відтискних пластин, скребачки на відщепах, пластини з ретушов. виїмками (анкоші), кістяні гарпуни. Датована 2-ю пол. мезоліту — 7–5 тис. до н. е. Найвідоміші печерні стоянки — Мурзак-Коба, Фатьма-Коба (шари 3, 4), Шан-Коба (шари 2, 3), Ласпі VІІ, Кара-Коба. Насел. полювало на копитних тварин лісів Крим. гір (благород. оленя, кабана, косулю), рибалило у гір. ріках, займалося збиральництвом. У холодну пору року жило в печерах і навісах у долинах гір. річок, улітку піднімалося на яйли за травоїд. тваринами. Представники М.-К. к. брали участь у формуванні неоліту гір. Криму.

Літ.: Телегін Д. Я. Мезолітичні пам’ятки України. 1982; Залізняк Л. Л. Передісторія України Х–V тис. до н. е. 1998 (обидві — Київ).

Л. Л. Залізняк