Мурзін В’ячеслав Юрійович
МУ́РЗІН В’ячеслав Юрійович (04. 09. 1951, м. Мелітополь Запоріз. обл. — 30. 12. 2019, Запоріжжя) — археолог. Доктор історичних наук (1992). Державна премія України в галузі науки і техніки (2003). Закін. Харків. університет (1973). Від 1976 працював у Інституті археології НАНУ (Київ): 1993–2002 — завідувач відділу скіфо-сармат. археології; від 2003 викладав у Запоріз. юрид. інституті МВС України; від 2012 — завідувач кафедри всесвіт. історії та методики навч. суспільствозн. дисциплін Бердян. пед. університету (Запоріз. обл.). Вивчав скіф. архаїчні пам’ятки степ. частини Пн. Причорномор’я, проблеми походження скіфів. 1981–86 і 1992–2002 очолював Укр.-нім. археол. експедицію, яка здійснила розкопки кургану скіф. еліти Чортомлик.
Додаткові відомості
- Основні праці
- Скифская архаика Северного Причерноморья. К., 1984; Происхождение скифов: основные этапы формирования скифского этноса. К., 1990 (співавт.); Чертомлык. Скифский царский курган IV в. до н. э. К., 1991 (співавт.); Königskurgan Certomlik. Bd. 1–3. Mainz, 1998 (співавт.); Деякі міркування щодо трактування скіфських етногенетичних легенд // Археологія. 2013. № 3; Проблема визначення поховань скіфських номархів // Там само. 2015. № 1.
Рекомендована література
- Скорий С. А. До 65-річчя В’ячеслава Юрійовича Мурзіна // Археологія. 2016. № 3.