Мутафчиєв Петр Стоянов

МУТАФЧИ́ЄВ Петр Стоянов (Мутафчиев Петър Стоянов; 04. 07. 1883, с. Боженци, Габров. округа, Болгарія — 02. 05. 1943, Софія) — болгарський історик. Акад. Болгар. АН (1937). Закін. гімназію (1901), Софій. університет (1910). Учителював (1901–06); від 1910 (з перервами) працював у Нар. археол. музеї у Софії. Учасник балкан. (1911–13) і 1-ї світ. (1915–18) воєн. 1920–22 стажувався з грец. палеографії та візант. історії у Мюнхен. університеті. Від 1923 — доцент, від 1927 — екстраординар., від 1937 — ординар. проф. історії, водночас 1936–37 — декан істор.-філол. факультету Софій. університету. 1938 обраний секр. Істор.-філол. відділ. Болгар. АН. 1925–41 — співроб. ж. «Byzantinische Zeitschrift» (Мюнхен), від 1935 — гол. ред. ж. «Просвета» (Софія). Досліджував історію Візантії та Болгарії, проблеми джерелознавства, археології. Автор фундам. монографії «История на българ­ския народ» (т. 1–2, София, 1943). У праці «Русско-болгарские отношения при Святославе» (1931) висунув припущення, що гол. метою походів київ. князя Свято­слава Ігоровича було встановлення русько-болгар. союзу, спря­мов. проти Візантії.

Рекомендована література

1. Вълчев В. Петър Мутафчиев. Биобиблиография. 1992;
   Google Scholar Internet
2. Нейкова А. та ін. Професор Петър Мутафчиев — познат и непознат. 1997 (обидві — София).
   Google Scholar Internet

Завантажити статтю