Мухтар Аскад

Визначення і загальна характеристика

МУХТА́Р Аскад (Му­хтор Асқад; 23. 12. 1920, м. Фергана, нині Узбеки­стан — 17. 04. 1997, Ташкент) — узбецький письмен­ник, пере­кладач. Нар. письмен­ник Узбеки­стану (1981). Державна премія Узбеки­стану ім. Хамзи (1973). Закін. Середньоазіат. університет (Ташкент, 1942). Секр. правлі­н­ня СП Узбеки­стану (1957–69, 1985–88), ред. ж. «Шарқ юлдузи» («Зірка Сходу», 1960–65) та «Гулистон» («Квітнучий край», 1969–80). Друкуватися почав 1938. Провід­на тема багатьох творів М. — життя робітн. класу: поема «Пўлат қуювчи» («Сталевар», 1947), зб. віршів «99 миниатура» («99 мініатюр», 1962), повість «Дарёлар туташган жойда» («Там, де зливаються ріки», 1950), романи «Туғилиш» («Народже­н­ня», 1961), «Аму» («Аму», 1988) тощо. У романах «Опа-сингил­лар» («Сестри», 1954), «Чинор» («Чинара», 1969), повістях «Қорақалпоқ қис­саси» («Каракалпацька повість», 1958), «Бухоронинг жин кўчалари» («Вузькі вулички Бухари», 1980) поряд із сучас. мотивами постають картини істор. минулого узбец. народу. Опублікував кілька зб. оповідань (зокрема «Дунё болалари» / «Діти світу», 1990; усі — Ташкент). Писав пʼєси, твори для дітей, ви­ступав із літ.-крит. та публіцист. ста­т­тями. Пере­кладав із рос. та укр. літ-р. Пере­клав низку творів Т. Шевченка (поему «Сова» та ін.), пʼєсу «Макар Діброва» О. Корнійчука. Окремі твори М. українською мовою пере­клали В. Гнатовський, В. Муха, Г. Халимоненко.

Тв.: Танланган асарлар. Т. 1–3. Тошкент, 1971–73; укр. перекл. — Народже­н­ня. 1965; Сестри. 1969; Зоря над Бухарою // Сузірʼя. Вип. 11. 1977; Тісна пустеля. 1984 (усі — Київ).

Літ.: Тагаев А. Аскад Мухтар. Ташкент, 1972.

В. Г. Гримич

Завантажити статтю